Вівторок, 3 Березня, 2026

Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

Важливі новини

Розкіш поза межами зарплати: як живе посадовець Нацполіції на Сумщині

Керівник сектору дізнання Головного управління Національної поліції в Сумській області Ігор Козачинський продовжує демонструвати стиль життя, який суттєво контрастує з рівнем доходів, доступних більшості українських правоохоронців. За даними з його останньої декларації, у 2025 році посадовець придбав новий автомобіль — FCB Leopard 3, щойно з конвеєра, вартістю понад 1,08 мільйона гривень. Така покупка викликає запитання не лише у громадськості, а й у тих, хто уважно стежить за доброчесністю державних службовців.

Цей новий транспортний засіб доповнив уже наявний у Козачинського автопарк. Раніше, у 2021 році, він став власником Volkswagen Touareg 2012 року випуску, який обійшовся йому в 540 тисяч гривень. Ще одним засобом пересування посадовця є мотоцикл Geon Dakar GNS 300 (2022 рік), куплений у 2023 році. Та на цьому перелік рухомого майна не завершується — родина Ігоря Козачинського також має у своєму розпорядженні кілька транспортних засобів, записаних на дружину Анну. Зокрема, йдеться про Nissan Qashqai 2013 року та електричну Honda M-NV 2023 року, яку вона придбала за 617 тисяч гривень.

Сім’я володіє й суттєвими обсягами нерухомості. У 2016 році вони придбали дві земельні ділянки площею 1 000 м² і 26 м². У 2018 році — магазин на 466,5 м². У 2021 році Козачинський задекларував квартиру площею 79,5 м² за 237 тис. грн, а також квартиру батька площею 64,4 м², придбану у 1996 році.

Фінансові надходження правоохоронця у 2024 році становили 463,6 тис. грн заробітної плати від поліції та 10 тис. грн державної підтримки від Мінекономіки. Дружина отримала 10,3 тис. грн соцвиплат і 3 тис. грн “зимової підтримки”.

Додаткові доходи сім’ї включали прибуток від оренди майна — 77 тис. грн — та продаж рухомого майна: 65 тис. грн від Сергія Демехи та 70 тис. грн, отримані дружиною від Олени Решетник. Батько, Андрій Козачинський, задекларував підприємницький дохід, проте суму не вказано.

У той час, як офіційні доходи сім’ї залишаються помірними, масштабні активи та регулярні придбання дорогого майна викликають суспільні питання щодо джерел фінансування таких витрат.

Вадим Столар: нові схеми впливу та перерозподіл столичних активів

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

Українці купують більше велосипедів: нові дані митниці

У перші п’ять місяців 2025 року в Україну імпортували 223,4 тисячі велосипедів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані оприлюднила Державна митна служба. Загальна вартість ввезених велосипедів склала майже 12 мільйонів доларів США. Водночас бюджет країни отримав понад 158 мільйонів гривень від митного оформлення цієї продукції. У митній службі зазначають, […]

НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

Двоє співробітників Національного антикорупційного бюро України — Роман Нєдов та Валентин Шмітько — опинилися у центрі гучного корупційного скандалу. За даними журналістського розслідування Informator.ua, детективів викрили у приховуванні елітного майна, виведенні коштів за кордон і зловживанні службовим становищем. Редакція звернулася до НАЗК із закликом розпочати перевірку. Заступник керівника підрозділу НАБУ Роман Нєдов, за інформацією журналістів, […]

На Прикарпатті затримали юнака, якого підозрюють у підпалі автомобіля

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

З січня 2025 року в Україні почали діяти нові обмеження для спеціальних пенсій. Кабінет міністрів своєю постановою №1 від 3 січня впровадив понижувальні коефіцієнти для обмеження надвисоких пенсій, які раніше могли сягати сотень тисяч гривень. Згідно із Законом “Про Державний бюджет на 2025 рік”, пенсійні виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів (23 610 грн), підлягають урізанню. Це правило стосується тих “спецпенсіонерів”, які не мають участі в захисті країни після 2014 року.

Йдеться насамперед про прокурорів, окремих чиновників, силовиків і військових. Усього нові обмеження торкнулися 17,7 тис. пенсіонерів. Проте намагання скоротити пенсійні витрати вилилося у хвилю судових процесів – сотні спеціальних пенсіонерів подають позови, вимагаючи відновити виплати в повному обсязі. На 27 березня в Єдиному державному реєстрі вже нараховувалося понад 840 рішень судів, у більшості з яких постанову Кабміну про знижувальні коефіцієнти було скасовано.

Колишній прокурор Дніпропетровської області Віктор Матвійчук, який раніше через суд домігся пенсії в 95 тисяч гривень, подав позов, коли в січні отримав уже лише 36 тисяч. Проте йому відмовили: суд вказав, що застосування коефіцієнтів – це новий правовий спір, не пов’язаний із попереднім рішенням про підвищення пенсії.

Інші екс-посадовці мають більше успіху. Наприклад, колишньому заступнику прокурора Полтавської області Олександру Озерянському суд у березні скасував знижувальні коефіцієнти, повернувши йому повний розмір пенсії – 72 тис. грн замість 33 тис.

Є й інші приклади, як-от справа Володимира Рідченка, екс-прокурора з Рівного. Він отримав судове рішення про підвищення пенсії до 63 тис. грн ще кілька років тому, а тепер намагається оскаржити її урізання через нові коефіцієнти. Суд йому відмовив, знову ж таки зазначивши, що це вже інше питання – новий спір.

У той час як частина спеціальних пенсіонерів бореться за відновлення своїх привілеїв, є й ті, кого обмеження не зачепили. Це приблизно 7 тис. осіб – здебільшого військові з бойовим досвідом, які залишилися із високими пенсіями без жодних обмежень.

Проте найбільш “недоторканною” категорією залишаються судді. Завдяки рішенням Конституційного суду вони зберегли право на “довічне грошове утримання” без будь-яких урізань. Зараз найбільша виплата з Пенсійного фонду – 390 тис. грн, і отримує її, за інформацією журналістів, ексголова КСУ Наталія Шаптала.

Цікаво, що при цьому внески суддів до Пенсійного фонду такі ж, як і в решти громадян – 22% єдиного соціального внеску. Однак на відміну від звичайних українців, які можуть розраховувати на 30% від колишньої зарплати, судді отримують до 90%.

Парадокс у тому, що ті, хто найменше платив у систему, часто отримують із неї найбільше. Хоч урізання спецпенсій могло б заощадити бюджету Пенсійного фонду 1,3 млрд грн на рік – у масштабах усіх витрат це не так і багато, але це був би крок до більш справедливої системи.

А наразі чиновники, прокурори та судді продовжують боротися за свої сотні тисяч гривень, тоді як решта українців тримається на мінімалці й мовчки платить податки.

The post Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини