Субота, 19 Квітня, 2025

Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

Важливі новини

Львівський військовий оркестр перевели у піхоту

Музикантів Львівського військового оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вирішили відправити на передову як піхоту. Це рішення викликало обурення серед громадськості та жорстку критику з боку деяких політиків. 24 січня 2025 року народна депутатка Софія Федина різко висловила незадоволення діями командування. Вона звернула увагу на те, що замість того, щоб залучати до […]

The post Львівський військовий оркестр перевели у піхоту first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Магнітні бурі: що це і як підготуватися до їхнього впливу

З 16 по 18 грудня Земля зіткнеться з підвищеною сонячною активністю, яка може вплинути на роботу техніки та самопочуття людей. Магнітні бурі вимірюються за шкалою К-індексу від 0 до 9. Згідно з прогнозами, найвищий показник у цей період сягне позначки 5, що відповідає сильній бурі. Прогноз магнітних бур 16 грудня (понеділок): К-індекс 5, сильна буря, […]

The post Магнітні бурі: що це і як підготуватися до їхнього впливу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна могла приєднатися до НАТО у 2006 році, але втратила шанс: секретні файли США

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.

Україна готується прийняти перші літаки F-16: Данія підготовлена передати їх цього літа

Міністерство оборони Данії висловило звістку, яка стала важливою для України: перші винищувачі F-16 можуть потрапити до країни цього літа. Ця новина була підтверджена після наради, на якій була представлена доповідь щодо кількості літаків, строків їхнього отримання, а також готовності інфраструктури та персоналу для їхнього експлуатації. Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен наголосив, що, хоча точний графік передачі винищувачів F-16 ще не узгоджено, проте робота в цьому напрямку триває, аби виконати це завдання цього літа, за умови успішного виконання всіх планованих кроків. Він також підкреслив, що однією з головних умов є повна підготовка українських пілотів та технічного персоналу, а також належна інфраструктура в Україні.

На зустрічі "Рамштайн" 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що всі процеси відбуваються відповідно до планування з усіма партнерами, і що очікуване надходження літаків F-16 в Україну передбачається навесні. Варто відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловив переконання у можливості відправлення літаків F-16 "за графіком", підкреслюючи реалістичність цього терміну. Поява в Україні західних винищувачів може значно змінити обстановку на полі бою, оскільки, за словами українських владних осіб, Росія наразі має "абсолютне володіння небом" над окупованими територіями. Це може стати важливим кроком для підтримки українських військових у боротьбі проти російської агресії і сприяти зміцненню обороноздатності країни.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Україна може очікувати отримання перших літаків F-16 від Данії цього літа, що є важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни.

• Міністерство оборони Данії та українські владні особи активно співпрацюють для визначення графіку передачі винищувачів та підготовки українських пілотів і технічного персоналу.

• Поява західних винищувачів українському військовому відділу надасть важливу перевагу в повітряному просторі та допоможе у боротьбі проти російської агресії.

• Наявність підтримки та співпраці з партнерами, зокрема з Нідерландами, свідчить про міжнародну підтримку України в контексті її оборони.

• Цей крок демонструє рішучість України та її партнерів у зміцненні безпеки та обороноздатності в умовах геополітичних викликів та загроз.

Чи можна отримати допомогу при наявності боргів по комуналці

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомили в пресслужбі Пенсійного фонду України (ПФУ), громадяни, які мають прострочену заборгованість понад три місяці за комуналку або витрати на управління багатоквартирним будинком, не зможуть отримати субсидії.

Зокрема, субсидія не призначається, якщо заборгованість за комунальні послуги чи управління будинком накопичилася на суму, що перевищує 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Ці обмеження стосуються і боргів, що виникли за останні три роки. Водночас, якщо борг буде погашений або укладено договір про реструктуризацію, а також за умови оскарження заборгованості в суді, субсидія може бути призначена впродовж двох місяців з початку опалювального чи неопалювального сезону.

Таким чином, щоб отримати допомогу від держави, необхідно не тільки своєчасно платити за комунальні послуги, але й в разі виникнення боргів оперативно укладати договори на реструктуризацію або надавати документи, що підтверджують відсутність заборгованості.

З січня 2025 року в Україні почали діяти нові обмеження для спеціальних пенсій. Кабінет міністрів своєю постановою №1 від 3 січня впровадив понижувальні коефіцієнти для обмеження надвисоких пенсій, які раніше могли сягати сотень тисяч гривень. Згідно із Законом “Про Державний бюджет на 2025 рік”, пенсійні виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів (23 610 грн), підлягають урізанню. Це правило стосується тих “спецпенсіонерів”, які не мають участі в захисті країни після 2014 року.

Йдеться насамперед про прокурорів, окремих чиновників, силовиків і військових. Усього нові обмеження торкнулися 17,7 тис. пенсіонерів. Проте намагання скоротити пенсійні витрати вилилося у хвилю судових процесів – сотні спеціальних пенсіонерів подають позови, вимагаючи відновити виплати в повному обсязі. На 27 березня в Єдиному державному реєстрі вже нараховувалося понад 840 рішень судів, у більшості з яких постанову Кабміну про знижувальні коефіцієнти було скасовано.

Колишній прокурор Дніпропетровської області Віктор Матвійчук, який раніше через суд домігся пенсії в 95 тисяч гривень, подав позов, коли в січні отримав уже лише 36 тисяч. Проте йому відмовили: суд вказав, що застосування коефіцієнтів – це новий правовий спір, не пов’язаний із попереднім рішенням про підвищення пенсії.

Інші екс-посадовці мають більше успіху. Наприклад, колишньому заступнику прокурора Полтавської області Олександру Озерянському суд у березні скасував знижувальні коефіцієнти, повернувши йому повний розмір пенсії – 72 тис. грн замість 33 тис.

Є й інші приклади, як-от справа Володимира Рідченка, екс-прокурора з Рівного. Він отримав судове рішення про підвищення пенсії до 63 тис. грн ще кілька років тому, а тепер намагається оскаржити її урізання через нові коефіцієнти. Суд йому відмовив, знову ж таки зазначивши, що це вже інше питання – новий спір.

У той час як частина спеціальних пенсіонерів бореться за відновлення своїх привілеїв, є й ті, кого обмеження не зачепили. Це приблизно 7 тис. осіб – здебільшого військові з бойовим досвідом, які залишилися із високими пенсіями без жодних обмежень.

Проте найбільш “недоторканною” категорією залишаються судді. Завдяки рішенням Конституційного суду вони зберегли право на “довічне грошове утримання” без будь-яких урізань. Зараз найбільша виплата з Пенсійного фонду – 390 тис. грн, і отримує її, за інформацією журналістів, ексголова КСУ Наталія Шаптала.

Цікаво, що при цьому внески суддів до Пенсійного фонду такі ж, як і в решти громадян – 22% єдиного соціального внеску. Однак на відміну від звичайних українців, які можуть розраховувати на 30% від колишньої зарплати, судді отримують до 90%.

Парадокс у тому, що ті, хто найменше платив у систему, часто отримують із неї найбільше. Хоч урізання спецпенсій могло б заощадити бюджету Пенсійного фонду 1,3 млрд грн на рік – у масштабах усіх витрат це не так і багато, але це був би крок до більш справедливої системи.

А наразі чиновники, прокурори та судді продовжують боротися за свої сотні тисяч гривень, тоді як решта українців тримається на мінімалці й мовчки платить податки.

The post Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини