П’ятниця, 16 Січня, 2026

Сумнівна доброчесність кандидата до апеляційного суду: висновок щодо Дмитра Ткаченка

Важливі новини

Кількість постраждалих внаслідок нічної атаки РФ на Запоріжжі зросла: серед поранених діти

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними поліції, окупанти тричі вдарили по Запоріжжю КАБами. “О 01:33 війська рф завдали трьох ударів авіабомбами ФАБ-500 з УМПК по житлових районах обласного центру”, – вказали у відомстві.

Унаслідок прямого влучання, за інформацією поліції, частково зруйновано двоповерховий житловий будинок. Поранення отримали 2 дорослих та 2 дитини (хлопчик – 4 роки, дівчинка – 15 років).

Ще один удар, як повідомили у поліції, прийшовся на відкриту ділянку поряд з п’ятиповерховим гуртожитком – будівлю пошкоджено вибуховою хвилею та уламками. Унаслідок вибуху постраждали 17 людей, серед них – 3 неповнолітніх дітей (дівчина 17 років та 2 хлопці 16 і 17 років).

“Третій удар – по території поруч з автосалоном. Тут загинув чоловік”, – вказали у поліції.

“Одна людина загинула, ще 21 поранено внаслідок російських атак по Запоріжжю”, – написав голова ОВА Федоров.

З його слів, упродовж доби окупанти завдали 356 ударів по 10 населених пунктах Запорізької області. Зокрема, війська рф здійснили 18 авіаційних ударів по Запоріжжю, Темирівці, Новодарівці та Малій Токмачці. Також атакували область 208 БпЛА, 130 разів з артилерії. Надійшло 44 повідомлення про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Аліна Гросу знову натякнула на проблеми з чоловіком-росіянином

Українська співачка Аліна Гросу, яка після другого заміжжя переїхала до України разом зі своїм чоловіком-росіянином Романом Полянським, поділилася зі своїми підписниками історією про недавню сварку в родині. В Instagram артистка зізналася, що чоловік приревнував її, після чого перестав з нею розмовляти. Подробиці конфлікту Гросу не розголошує, однак емоційно поділилася своїми переживаннями: «Чоловік мене приревнував, тепер […]

Масова еміграція українців: втеча від загрози “квитка в один кінець” до фронту

У звіті газети The New York Times відображено глибокі та тривожні аспекти сучасної ситуації в Україні. Російська агресія, яка вилилася в останні місяці, залишає Україну без необхідної зброї та живої сили, підштовхуючи людей до відчуття безпеки. Запровадження додаткових ресурсів для залучення більше чоловіків до армії стає вкрай складною місією, оскільки багато українців намагаються уникнути мобілізації, шукаючи безпечніші варіанти за кордоном.

Втікати через річку Тису на кордоні з Румунією стає вибором для деяких, хоча це пов'язано з ризиком стикнутися зі смертельною небезпекою східного фронту. Ця річка, звана "річкою смерті", вже відзначилася великою кількістю людей, які загинули під час спроби перепливти її. Тим не менш, для багатьох українців ризик померти від утоплення здається меншим, ніж загроза потрапити на фронт.

Ті, хто обираються за кордон, не обов'язково обмежуються лише Румунією. Сусідні країни, такі як Словаччина, Польща або Угорщина, стають місцями прихистку для українських чоловіків, які намагаються уникнути військової служби та мобілізації. Однак навіть у втечі з країни їх чекають нові випробування, включаючи статус біженців та зміни у характері контрабанди через українські Карпати.

Ця ситуація, як показує звіт, свідчить про те, що криза в Україні має далекосяжні наслідки не лише на полі бою, а й у повсякденному житті громадян.

Звіт, який ми розглядали, відображає серйозні виклики, з якими стикається Україна через загострення конфлікту з Росією. Брак зброї та живої сили стають нагальними проблемами, які потребують негайного вирішення. Втім, залучення додаткових чоловіків до армії виявляється надзвичайно важким завданням.

Втікання за кордон або спроби уникнути військової служби стають реальними альтернативами для багатьох українців, що створює додаткові напруги в суспільстві та змінює динаміку життя в країні. Ризиковані спроби перетнути кордон або шукати притулку в інших країнах свідчать про глибокі турботи та небезпеку, яку відчувають люди в Україні через військовий конфлікт.

Ця ситуація також підкреслює необхідність міжнародної співпраці та підтримки для забезпечення безпеки та стабільності в Україні.

Ексдипломат України в Угорщині оскаржив депортацію і попросився до Росії

Угорський суд скасував рішення імміграційної служби про депортацію колишнього українського дипломата С. Александрова до України. Про це 23 червня повідомило видання Blikk. Александров, який у 2010-х роках працював у посольстві України в Будапешті, оскаржив рішення про депортацію, вказавши, що хоче покинути Угорщину не на батьківщину, а до Росії. Його адвокат Габор Сюч заявив, що Александров […]

В Україні хочуть штафувати водіїв за небезпечне перевезення тварин

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тварини в машині можуть відволікати водія, що підвищує ризик аварій. Якщо автомобіль на великій швидкості потрапляє в аварію, незафіксовані кішки або собаки можуть не тільки отримати травми або загинути, але й стати небезпечними для водія та пасажирів, завдаючи серйозних травм.

Дата розгляду законопроєкту Верховною Радою поки що невідома. Наразі документ включено до порядку денного поточної сесії парламенту і проходить перевірку в відповідних комітетах.

Нагадаємо, “Укрзалізниця” запропонувала змінити правила перевезення тварин. Нові правила перевезення тварин дозволять використовувати рюкзаки, уникати переносок для малих тварин, дозволять великим собакам проїзд у вагонах СВ та Інтерсіті+ при викупу купе, а службові собаки зможуть подорожувати безкоштовно.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Останні новини