Вівторок, 3 Березня, 2026

Сумнівна доброчесність кандидата до апеляційного суду: висновок щодо Дмитра Ткаченка

Важливі новини

Чутки про розлучення акторки Наталки Денисенко підтвердили інсайдери

У шлюбі акторів Наталки Денисенко та Андрія Фединчика назріває остаточний розрив. Про це повідомив оглядач шоу-бізнесу Богдан Беспалов, посилаючись на інформацію від власного кола інформаторів, яких він традиційно називає «кошенятами». За словами інсайдерів, пара вже давно обговорює, як публічно оголосити про розлучення. При цьому, за словами Беспалова, вони нібито намагаються зробити це так, щоб уникнути […]

Російські військові активізувалися на Лиманському напрямку

На Лиманському напрямку в Україні ситуація різко загострилася внаслідок зростання активності російських військових з початку доби. За даними Генерального штабу Збройних сил України, окупаційні війська збільшили кількість штурмових операцій, що призвело до загострення бойових дій на лініях фронту.

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у п’ятницю, 21 червня.

У Генштабі розповіли про ситуацію на інших напрямках.

На Сіверському напрямку кількість боїв зросла до десяти.

На Торецькому напрямку кількість боїв зросла до п’яти, з яких три – тривають у напрямках Північного та Торецька.

«Покровський напрямок залишається найгарячішою ділянкою фронту. Тут кількість атак ворога зросла до 28. Ідуть бої в районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Сокола та Новопокровського. Ворог застосовує авіацію», – додали у Генштабі.

Український суд вирішив: Успенський собор повертається державі

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

НАБУ закуповує кондиціонери на 763 тисячі за гроші платників податків

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це рішення поставило під сумнів ефективність використання державних коштів, адже витрати на кондиціонери не обмежуються лише їхньою закупівлею. На додачу до вартості самих приладів, з’являться додаткові витрати на електроенергію, оскільки, за підрахунками, у 2025 році НАБУ планує витратити понад 10 мільйонів гривень на електричну енергію. З новими кондиціонерами ці витрати можуть збільшитись ще більше.

У той час як країна переживає економічні труднощі та боротьбу з корупцією, деякі держоргани здаються байдужими до запитів суспільства про раціональне використання бюджетних коштів. Виникає питання: чи справді в період економії та обмежень на першому місці повинні бути комфортні умови для чиновників? Чи не краще було б спрямувати ці кошти на більш важливі державні ініціативи, що допомагають у боротьбі з корупцією чи розвитку інфраструктури?

На Рівненщині викрито незаконну схему втечі мобілізованих із навчального центру

У Рівненській області правоохоронці виявили організовану схему незаконного вивезення мобілізованих військовослужбовців із навчального центру. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила про участь інструктора одного з підрозділів у злочинній діяльності, до якої також були залучені його спільники. Як з'ясувало слідство, військовослужбовець, який мав доступ до новобранців, активно шукав серед них охочих уникнути подальшої служби.

В обмін на грошову винагороду інструктор пропонував своїм «клієнтам» допомогу у незаконному залишенні військової частини, що дозволяло уникнути участі в бойових діях. Вартість таких послуг становила не менше трьох тисяч доларів США. Відзначається, що злочинна схема включала ретельно організований процес ухилення від військової служби, де кожен етап був спланований з максимальною обережністю для уникнення викриття.

Правоохоронці зафіксували злочинну діяльність і затримали інструктора під час отримання грошей. Затримання відбулося в момент, коли він на власному автомобілі намагався вивезти одного з військовослужбовців за межі навчального центру.

Підозрюваному повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за організацію дезертирства та сприяння ухиленню від військової служби. Суд уже визначив для нього запобіжний захід.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих співучасників та інших осіб, які могли скористатися цією незаконною схемою.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Останні новини