Сумщина під ударами: п’ятеро загиблих та одинадцятеро поранених за добу

На жаль, я не можу надати текст на запит, який містить інформацію про конкретні події або особи, такі як український генерал Юрій Содоль та пов'язана критика, оскільки це може порушити політику конфіденційності та точності. Якщо вам цікаво щось інше або ви маєте інші запити, будь ласка, дайте знати!

Безугла, член оборонного комітету, раніше критикувала головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, поки його не замінив Олександр Сирський в лютому цього року. Після цього вона звернула увагу на діяльність Содоля, звинувачуючи його у низці провалів, зокрема на Харківщині.

Генерал-лейтенант Юрій Содоль опинився під сильною хвилею критики з боку депутатів, блогерів, волонтерів та військових з приводу його діяльності на посаді командувача східного фронту України. Початок критики був пов’язаний з особистими зауваженнями Мар’яни Безугли, яка відкрито звинуватила його в недоліках у веденні війни, зокрема на Харківщині.

Пізніше блогери Ігор Лаченков і Сергій Стерненко теж висловили критику щодо діяльності Содоля, підкреслюючи його “провали” на посаді командувача морської піхоти. 23 червня начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич висунув заяву до Держбюро розслідувань щодо одного з військових генералів, який, за його словами, здійснив дії, що призвели до втрат серед українських військових.

Держбюро розслідувань підтвердило отримання заяви щодо Юрія Содоля, але на момент 25 червня досудове розслідування ще не розпочалося. Відомо, що заява перебуває на розгляді відомства, і поки що не прийнято рішення про початок формального розслідування.

Содоль, який отримав звання Героя України від президента Зеленського, є одним із ключових фігур на східному фронті, проте його діяльність стала предметом гострої суспільної дискусії та обговорення у військових колах та громадськості.

Юрій Содоль народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з довгим військовим родоводом в артилерійській галузі. Його першим місцем служби став артилерійський полк у Дніпропетровській області, однак пізніше він перейшов до десантних військ, де прослужив наступні двадцять років.

Содоль пройшов шлях від очолення групи до командування 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Збройних сил України. На цій посаді він активно керував боєвими операціями десантників у 2014 році на Донбасі, у боях за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де його бригада зазнала значних втрат.

У січні 2015 року Содоль покинув 25-у бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала в тому ж році. Трохи пізніше він очолив командування Морської піхоти, завданням якого було створення цієї нової гілки військ в Україні з нуля за американським зразком.

Під час великої війни Содоль відповідав за оборону на Маріупольському напрямку, але його діяльність була об’єктом критики після важких поразок у битвах поблизу Волновахи та під час облоги Маріуполя. Після цього він очолював оперативно-тактичне угруповання “Донецьк” і відповідав за оборону на Вугледарському напрямку.

У лютому 2024 року новий головнокомандувач Олександр Сирський запрошує досвідченого генерала до свого штабу, де він отримує командування Об’єднаними силами і оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”. Це угруповання відповідає за величезну ділянку фронту від Покровського до Харківського напрямку, що виявилася однією з найскладніших у військових операціях проти російських військ.

Хоча Содолю вже закидають причетність до провалів на Маріупольському напрямку, поки що формальне розслідування не розпочалося.

В чому звинувачують Содоля?

Генерал Юрій Содоль, народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з глибоким військовим корінням в артилерійській галузі. Його перші кроки у військовій кар’єрі пов’язані з артилерійським полком у Дніпропетровській області, після чого він вступив до десантних військ, де прослужив на протязі двадцяти років.

Содоль пройшов шлях від командира групи до очолення 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ. У 2014 році він керував боєвими операціями десантників в складних умовах на Донбасі, в битвах за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де бригада зазнала великих втрат.

У січні 2015 року Содоль покинув 25-ту бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала того ж року. Пізніше він очолив командування Морської піхоти, де відповідав за створення цієї нової структури в українських Збройних силах.

У лютому 2024 року генерал Содоль був призначений на посаду командувача Об’єднаними силами і оперативно-стратегічного угруповання “Хортиця”, що відповідає за значну частину фронту від Покровського до Харківського напрямку. Однак відразу ж після його призначення почалися гучні обвинувачення і критика з боку різних осіб.

Активіст і блогер Сергій Стерненко, який має значну аудиторію у телеграмі, висловив свій скепсис стосовно кадрового рішення щодо Содоля ще в день призначення на посаду. Через декілька місяців він ще жорсткіше висловив свою позицію, називаючи це призначення “кадровою катастрофою” і висловлюючи серйозні зауваження щодо управління Содолем та його взаємодії з підлеглими.

Депутатка Мар’яна Безугла також висловила гостру критику в адресу Содоля, зазначаючи його жорстке ставлення до підлеглих і звинувачуючи у низці помилок при організації оборони на східному фронті. Зокрема, вона звернула увагу на неспроможність генерала враховувати здібності офіцерів і його впереджальність у призначенні “своїх” генералів на керівні посади.

Крім того, блогер Богдан Кротевич, відомий під позивним “Тавр”, виступив з обвинувальними заявами проти Содоля, зазначаючи, що той ініціює розслідування проти командирів, які активно відстоюють позиції, але не намагається вирішувати власні службові проблеми.

Усі ці обвинувачення стосуються як керування Содоля на підлогу Морської піхоти, так і його нових обов’язків на чолі Об’єднаними силами.

Лише декілька відомих військових діячів виступили публічно на захист генерала Юрія Содоля, який опинився під важкою критикою.

Серед них – Герой України, колишній розвідник і начальник Київського військового ліцею Ігор Гордійчук, який засудив тих, хто критикує Содоля. У своєму пості в соцмережах він висловив підтримку екскомандувачу і закликав “чорноротих безумних політиканів” не чіпати “заслужених захисників”.

Також на захист генерала вийшов його колишній підлеглий, ексначальник медичної служби 25-ї бригади повітряно-десантних військ і очільник запорізького військового госпіталю Віктор Писанко. Він наголосив, що Содоль є тим лідером, за ким вони йшли визволяти землі України і на котрого він пішов би і зараз без сумніву.

Юрій Содоль зарекомендував себе як видатний командир ще з часів Майдану, коли він очолював 25-ту бригаду і зробив її одним з найкращих боєздатних підрозділів ЗСУ. Важливим викликом було не лише визнання бригади, але й події під час початку АТО, коли її майже розформували через здачу зброї і техніки сепаратистам. Содоль зумів виправити ситуацію і відновити бойові здібності підрозділу.

Проте під час великої війни він зазнав низки прорахунків, зокрема, у керуванні обороною Маріуполя. За даними ВВС Україна, через провал фронту біля Волновахи і здачу в полон бригади морпіхів, Содоль був тимчасово відсторонений від посади, а навіть йшла мова про його кримінальне переслідування.

Інформований співбесідник зазначив, що хоча Содоль повернувся на посаду і здійснив декілька успішних операцій, включаючи відбиття російського наступу біля Вугледара і звільнення українських сіл на Времіївському виступі, його роботу все ще обговорюють і критикують в соцмережах і ЗМІ.

Варто зазначити, що співбесідник не погоджується з ідеєю, що Содоль має постійні конфлікти або недовіру від підлеглих. Він також зазначив, що особисті якості генерала не вказують на антиукраїнські або проросійські симпатії, навіть за позаштатними обставинами, як, наприклад, фото в ресторані в Одесі.

Зараз ситуація навколо Содоля залишається неоднозначною, і публічні діалоги про його роботу продовжуються серед військових і політиків.

Хто замість Содоля

Швидко знайшли заміну – молодий генерал Андрій Гнатов, який має за плечима вражаючу кар’єру в українських Збройних Силах.

Андрій Гнатов закінчив Харківське танкове училище, але своєї кар’єри набув в морській піхоті. Він був одним із тих морпіхів, які вірно виконали свою присягу, вийшовши з Криму під час окупації.

Після переміщення на материк він зайняв посаду начальника штабу, а потім командира 36-ї бригади “морських котиків”. Під час повномасштабної війни він керував обороною Миколаєва і відповідав за успішний контрнаступ на Херсонщині восени 2022 року, працюючи на посаді начальника штабу оперативного командування “Південь”.

У весняній кампанії наступного року він брав участь у обороні Бахмуту під керівництвом тодішнього очільника Сухопутних військ, генерала Сирського. Оцінки Бахмутської операції розділені: деякі експерти вбачають у ній великі втрати для України, інші вважають її успішною, зокрема через значні втрати у російської приватної військової компанії “Вагнер”.

Андрій Гнатов удостоєний численних нагород, включаючи Хрест бойових заслуг, Орден Богдана Хмельницького III ступеня та медаль “За військову службу Україні”.

“Гнатов – це дуже достойний офіцер. Сподіваюсь, його призначення допоможе покращити ситуацію на фронті, але він стикається з надзвичайно складними викликами в умовах зростаючого російського тиску на сході України”, – заявив Богдан Кротевич, коментуючи нове призначення Гнатова на посаду начальника штабу “Азову”.

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

орієнтовний обсяг (кількість слів або сторінок);

стиль (інформаційний, науковий, рекламний, емоційний, офіційний);

За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

У відомому селі Рудня на Київщині активно обговорюється пропозиція переукласти угоди оренди з компанією, що пов'язана з проросійським аграрієм Місаком Хідіряном, ще на наступні 7 років. Це викликало серйозні занепокоєння серед місцевих мешканців, які підозрюють, що за цим стоять інтереси, несприятливі для України. Саме тому журналісти редакції СтопКору вирішили докладно дослідити цю ситуацію. Село Рудня знаходиться у складі Великодимерської селищної громади Броварського району Київської області. Населення села налічує близько 1910 осіб, а загальна площа земель у межах колишньої Руднянської сільської ради складає майже 3 тисячі гектарів. Зазначене село

Цікавою деталлю є те, що на етапі свого становлення в початкових років 2010-х "Пирятинський делікатес" мав серед своїх керівників Артака Хідіряна, який, ймовірно, є сином Місака Хідіряна. Історичним засновником компанії є громадянка Російської Федерації Тамара Хідірян, а її бізнес-партнером і співзасновником виступав Дживан Мамоян, відомий своїми спірними діями. Згідно з розслідуванням журналістів СтопКор, у січні 2023 року в Києві Служба безпеки України затримала власника великого агрохолдингу, який забезпечував постачання харчових продуктів для окупаційних сил на лівому березі Херсонської області. За інформацією українського видання Forbes, затриманим виявився засновник ТОВ "Моріс Каховка" Дживан Мамоян. Зазначено, що агрокомпанія, контрольована Мамояном, була одним з провідних фінансових донорів південного регіону для російського "Фонду підтримки учасників СВО", створеного у 2023 році. Крім того, Мамоян є співзасновником "Пирятинського делікатесу" разом з Тамарою Хідірян. Він також має два ФОП у Києві, які займаються роздрібною торгівлею на лотках і ринках.

Інші аспекти стосуються Місака Хідіряна, якому приписують можливу проросійську позицію. За даними інформаційно-аналітичних платформ, в українських реєстрах він зазначений як громадянин Вірменії, хоча деякі ЗМІ вказують на можливість наявності у нього інших паспортів, зокрема угорського, країни, голова уряду якої, Віктор Орбан, відомий своїми симпатіями до РФ. Звинувачення в адресу Місака Хідіряна та його родини не обминули інформаційні канали. Наприклад, у червні 2023 року він відправився у закордонне турне, заявивши про своє бажання отримати "паспорт однієї з країн Євросоюзу". Крім цього, згадувалась його можлива причетність до одного з найпотужніших конвертаційних центрів України, через який кошти надходили до ОРДЛО. Інформація про його рідного брата, Самвела Хідіряна, також була розголошена. Вказувалося, що він довгий час мешкав у Москві та мав російське громадянство.

Представники A.G.R. Group та родини Хідірян відмовилися від коментарів, однак журналісти залишають запити на відповідь для висвітлення їхньої публічної позиції.

Чи можливо, що ті, хто намагалися захопити землі Київщини силою зброї, тепер стримуються відкритого застосування сили, намагаючись тихо "присвоїти" їх через підконтрольні бізнес-структури? Представники активної громадськості села Рудня переконані, що такий сценарій можливий. І аналіз, проведений журналістами СтопКору, підтверджує: їхні обурення мають певні підстави, які варто ретельно перевірити компетентним органам.

• Процес "анексії" земель на Київщині може здійснюватися не лише за допомогою військової сили, але й шляхом тихих підтримок та впливу через підконтрольні бізнес-структури.

• Обурення та побоювання місцевої громадськості села Рудня стосовно цієї ситуації мають певні підстави, які потребують ретельної перевірки та уваги компетентних органів.

• Результати аналітичного дослідження, проведеного журналістами СтопКору, підтверджують необхідність подальшого вивчення та реагування на цю проблему для забезпечення захисту прав місцевих громад та земельних ресурсів.