Вівторок, 2 Червня, 2026

Суперечка щодо помилкового кредиту: Дарницький суд поставив крапку у конфлікті між ПриватБанком і військовослужбовцем

Важливі новини

Експосадовець Міноборони Лієв залишився вільним: справа про втрату 1,5 мільярдів гривень

Відмова в застосуванні запобіжного заходу екс-садовцю Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у схемах під час придбання боєприпасів для Збройних Сил України на півтора мільярда гривень, викликала хвилю обурення в громадськості. Адвокат Назар Кульчицький вказав, що суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, відправивши його під цю умову у СІЗО. Проте, під час розгляду справи прокурор, з невідомих причин, не був присутній. Справу повернули в Національну поліцію, а НАБУ і САП не виявили достатніх доказів для продовження обвинувачення. Суддя Ярослав Шкодін висловив здивування відсутністю підстав для судового переслідування, наголошуючи на необхідності належного доказового матеріалу. Варто зазначити, що відсторонений від посади Лієв перебував під вартою заставою у 50 мільйонів гривень, проте через закінчення строку утримання під вартою, він опинився на волі. На жаль, за рішенням ВАКС, що повторно розглянув клопотання щодо запобіжного заходу, Лієв залишився без належного контролю, що викликає серйозне занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

Висновки до цієї статті виявляються досить загостреними. На фоні розслідувань щодо причетності екс-садовця Міноборони Олександра Лієва до схем з боєприпасами для Збройних Сил України стоїть серйозне питання ефективності судової системи. Відмова в застосуванні запобіжного заходу, необгрунтована відсутністю належних доказів і відсутністю прокурора на засіданні, створює серйозні сумніви у розумному рішенні. Бездіяльність у виявленні достатніх доказів з боку НАБУ і САП підштовхує до роздумів щодо їхньої ефективності та незалежності. Відмова у відновленні обвинувачення ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією та неспроможність судової системи відповідно реагувати на такі складні ситуації.

Мобілізація на північному кордоні: об’єднання сил Росії та Білорусі для можливого другого наступу на Київ

За словами військового аналітика Костянтина Машовця, наразі немає жодних підстав для тривоги щодо можливого нового наступу на Київ з північного кордону. Він підкреслює, що у білорусів та росіян недостатньо сил для таких дій. Відносно поширених "істерій" про неминучий наступ на Київ з півночі, наразі вздовж українсько-білоруського кордону розгорнуте наступне угрупування сил і засобів від Збройних Сил Республіки Білорусь, відомих як Волинський та Поліський операційні райони:

Піхотні відділенняМеханізовані бригадиТанкові батальйониАвіаційні підрозділиЦі "сили вторгнення" нараховують:

Десятки тисяч військовослужбовцівСотні танків і бойової технікиКілька десятків літаків та вертольотівЩодо сил і засобів "російської етимології", наразі на території Білорусі їх присутність досить обмежена, проте у разі збільшення угруповання російських військ це важко буде залишити непоміченим.

Таким чином, на даний момент усі обговорення про можливе "вторгнення з півночі у бік Києва" вважаються передчасними та необґрунтованими.

Висновки з вищезгаданої статті є наступні:

• На даний момент немає обґрунтованих підстав для тривоги щодо можливого наступу на Київ з півночного кордону, як стверджує військовий аналітик Костянтин Машовець.

• Сили у білорусів та росіян є недостатніми для здійснення подібних дій.

• Наразі вздовж українсько-білоруського кордону розгорнуті угрупування сил і засобів, проте їх масштаби не вказують на підготовку до великомасштабної військової операції.

• На території Білорусі присутні обмежені сили та засоби "російської етимології", але в разі збільшення їх чисельності важко буде залишити це непоміченим.

Отже, наразі спекуляції про можливе "вторгнення з півноч

Говард Баффет відвідав McDonald’s у Рівному

Американський мільйонер, філантроп і син легендарного інвестора Воррена Баффета Говард Баффет був помічений у закладі швидкого харчування McDonald’s у Рівному. У невимушеній атмосфері він обідав в компанії українського народного депутата.  Його фонд фінансує відновлення харківської друкарні “Фактор-Друк”. У місцевому ЗМІ уточнили, що Баффет обідав у компанії народного депутата Дмитра Соломчука. Парламентар у своїх соцмережах не повідомляв […]

The post Говард Баффет відвідав McDonald’s у Рівному first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці дедалі активніше цікавляться минулим: новий рекорд інтересу до історії

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.

Обмеження цивільних польотів над Москвою: нові правила з червня

Російська влада планує масштабні обмеження для цивільної авіації над...

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

Останні новини