Свята 7 вересня: церковний календар, народні прикмети та визначні події

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Причиною такого рішення стало питання транзиту нафти від російської компанії «Лукойл» через Угорщину.

Про це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сказав в інтерв’ю телеканалу ATV.

Очільник угорського МЗС обурився складнощами в транзиті російської нафти через Україну в Угорщину і Словаччину, енергопостачання яких «опинилося під загрозою через дії українців».

«Я також чітко дав зрозуміти, що поки Україна не розв’яже це питання, всі мають забути про виплату 6,5 мільярда євро компенсації за передачу зброї з Європейського фонду миру, тому що який би це мав вигляд, якби ми сприяли виплаті 6,5 мільярда євро, тоді як Україна загрожує безпеці нашого енергопостачання», – додав він.

Сійярто вважає, що Європейська комісія «повинна натиснути на Україну», щоб дозволити «Лукойлу» відновити постачання нафти через українську територію.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Трінчер, шлюб із Волошиним став для неї досвідом, який загартував її. Водночас вона зізналася, що його вибір був помилкою: «Я переконана, що шлюб зі скандальним блогером був помилкою».

Співачка визнала, що сама скоїла чимало помилок у стосунках, які також могли вплинути на розлучення. «Чи робила я якісь помилки? Звичайно! Це мій перший шлюб. Я там була дитина», – наголосила вона.

У своєму Instagram Трінчер розповіла про емоції, які переживала після розставання з Олександром. Вона пройшла всі стадії прийняття: від розчарування та депресії до гніву на себе та екс-чоловіка. Як зізналася співачка, тривалий час, попри кризу в стосунках, вона намагалася зберегти позитивний імідж, але насправді боролася з внутрішніми труднощами.

Анна підкреслила, що розлучення – це складний процес, але його можна пережити. Вона прийняла той факт, що їхні шляхи розійшлися, і наразі насолоджується трансформаціями, які відбуваються в її житті.

Нагадаємо, що Трінчер і Волошин перебували у стосунках три роки, а у 2022 році одружилися. Попри спроби зберегти шлюб, пара оголосила про розлучення. Олександр зізнався, що “перегорів” у стосунках і вирішив розійтися, щоб не завдавати шкоди Анні.

Звільнення Залужного, безсумнівно, є значною подією, яка викликає суперечливі почуття та реакції в українському суспільстві. Цей крок можна розглядати як важливий етап у відстоюванні національних інтересів, або як можливий ризик для стабільності та ефективності ведення війни.

Звільнення Залужного можна порівняти з важливим ходом на шаховій дошці, який, з одного боку, може відкрити нові перспективи та можливості, а з іншого — викликати непередбачені наслідки. Відбуваючись у контексті війни, цей крок варто розглядати з особливою увагою, оскільки від його наслідків залежить не лише майбутнє Залужного, а й стійкість країни в цей складний період.

З одного боку, Залужний був обличчям опору та надії для багатьох українців, символом боротьби за справедливість і права. Його звільнення може бути сприйняте як перемога правової системи, сигнал про те, що ніхто не стоїть поза законом, навіть у найвищих сферах влади.

З іншого боку, відходячи від символіки, звільнення Залужного створює ризики для держави, зокрема в контексті ведення війни. Армія, як ніколи, потребує єдності та впевненості у своєму керівництві. Відновлення довіри та стабільності у військовому керівництві є ключовим елементом успішного протистояння агресору. Звільнення керівника, якому була довіра військових та громадськості, може порушити цю стабільність та зібрати пил під нігті національному обороні.

Таким чином, не можна недооцінювати значення цього кроку, адже від його наслідків залежить не лише особиста доля Залужного, а й майбутнє країни в цілому. Важливо зберегти баланс між правовою справедливістю та стабільністю військового керівництва, щоб уникнути додаткових ризиків у часи війни та зберегти впевненість у здатності країни протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Так, безумовно, президенту Зеленському належить право здійснювати кадрові призначення та звільнення, він цим правом скористався, розривши контракт з Залужним. Однак, винятково від легальності вирішальне значення має легітимність такого рішення перед суспільством. Чи вважають громадяни крок президента виправданим і обґрунтованим, особливо знаючи, що він став результатом політичних протиріч?

Питання це риторичне. Неминуче варто підкреслити, що конфлікти між Зеленським та Залужним призвели до токсичної атмосфери, яка не сприяла ефективній роботі Збройних Сил. Проте, завжди є дві альтернативи. Не лише та, яку обрали, а й доросла, мудра. Та, коли люди стримують свої бажання та емоції, працюють разом до кінця війни. Нажаль, у цьому випадку бракувало дорослих осіб. Розумного рішення не було прийнято.

Якщо б я був російським агентом впливу, останні місяці були б для мене найкращим часом. Вдалося б здійснити неймовірне — викликати протистояння з владою у всіх сферах: журналістика, бізнес, та тепер і військова сфера. І все це на тлі втомленого суспільства та потреби у збереженні підтримки від західних союзників.

Але на жаль, найбільшим переможцем цієї ситуації стає не Зеленський, а Путін. Він, використовуючи наші внутрішні конфлікти, виграє, а Україна, на жаль, програє. Сьогодні ми всі в Україні стали свідками цієї програшної гри.

У висновку слід зазначити, що звільнення Залужного є важливою та суперечливою подією для українського суспільства. Хоча президент має законне право на такі рішення, легітимність цього кроку виникає з його прийняття суспільством. Невпевненість щодо легітимності звільнення Залужного підкреслюється тим, що рішення було результатом політичних протиріч та неспроможності сторін знайти конструктивне рішення. Водночас, ця ситуація стає частиною більш широкого контексту, де внутрішні конфлікти використовуються зовнішніми силами для досягнення своїх цілей, що загрожує національним інтересам України та її підтримці на міжнародній арені. Таким чином, необхідно намагатися знайти конструктивні рішення в межах національних інтересів та відстоювати їх, уникати втрат на внутрішньополітичному рівні, а також усвідомлювати потенційні загрози зовнішнього впливу на внутрішні справи країни.

Звідкись виникло рішення Швеції не передавати Україні винищувачі Gripen та віддати перевагу поставкам F-16. Це зміна, яка заслуговує на увагу та аналіз, оскільки вона може мати вплив на оборонну стратегію України та її здатність забезпечити безпеку та оборону країни. Швеція, як відомо, має високотехнологічну військову промисловість та досвід у виробництві бойової авіації. Тому вибір не поставляти Україні Gripen може бути визначним для обох країн. Важливо ретельно проаналізувати причини цього рішення та його можливі наслідки для оборонної стратегії України.

Про це заявив міністр оборони Швеції Пітер Хультквіст, коментуючи останні рішення уряду щодо підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією.

«Інші країни коаліції закликали нас почекати з системою Gripen. Це пов’язано з тим, що зараз основна увага приділяється впровадженню системи F-16″, – наводить слова Пола Юнсона Reuters.

Переговори з Україною про можливість передати Gripen почалися минулого року. Українці навіть починали навчання на них.