Вівторок, 1 Вересня, 2026

Туск висловив підтримку ініціативам Зеленського для покращення українсько-польських відносин

Важливі новини

Декларація Юрій Варчак за 2024 рік: деталі та суспільне значення

Резервний член Кам’янець-Подільська ВЛК оприлюднив щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік, відобразивши у ній основні джерела прибутків, наявне нерухоме й рухоме майно, а також фінансові активи. Документ став предметом громадського обговорення, адже діяльність військово-лікарських комісій перебуває під пильною увагою суспільства в умовах воєнного стану.

У декларації зазначено доходи, отримані за основним місцем роботи, а також інші можливі надходження, зокрема соціальні виплати чи додаткові винагороди. Окремо вказано інформацію про об’єкти нерухомості — житлові приміщення, земельні ділянки або частки у спільній власності, якщо такі є. Крім того, задекларовано транспортні засоби та грошові активи, включно з коштами на банківських рахунках.

Юрій Варчак задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 25 тисяч доларів. Його дружина мала 300 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Крім цього, активи у золотих злитках у самого Варчака оцінюються у 287 тисяч гривень, у дружини — ще на 130 тисяч. Виглядає, що родина вирішила частину капіталу зберігати у матеріальному вигляді для стабільності.

Для повноти картини у 2024 році посадовець продав Hyundai Accent за 20 тисяч гривень, що виглядає символічною сумою, але додає декларації певного колориту.

Яке свято 20 липня: народні прикмети, заборони та традиції дня

У суботу, 20 липня, православні християни за новим календарем вшановують памʼять пророка Іллі та преподобного Афанасія Берестейського. Це одне з найшанованіших літніх свят в українській церковній традиції. Що відзначають 20 липня Пророк Ілля — один з найбільших старозавітних святих, який жив за девʼять століть до народження Христа. Він відкрито виступав проти язичництва, закликав до віри […]

Ексдепутат зі Львівщини підозрюється у недостовірному декларуванні майна та доходів

У Львівській області колишній депутат міської ради опинився в центрі кримінального провадження через порушення вимог фінансового контролю. За інформацією НАЗК, слідчі поліції повідомили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до щорічної декларації.

Як встановлено під час розслідування, у декларації за 2022 рік ексдепутат не відобразив низку обов’язкових даних. Зокрема, він не задекларував житловий будинок і земельну ділянку, що належать його дружині. Крім того, посадовець умисно не вказав доходи від підприємницької діяльності, отримані як ним самим, так і членами його сім’ї. Особливу увагу слідство звернуло й на приховані фінансові активи: колишній депутат не повідомив про кошти, розміщені на банківських рахунках, які також підлягають обов’язковому декларуванню.

Загальна сума прихованих відомостей перевищила 4,7 мільйона гривень.

Його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. У разі доведення провини колишньому депутату може загрожувати штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах протягом визначеного законом строку.

Публічні закупівлі Києва у жовтні: мільярдні контракти, будівельні проєкти та пріоритети міського бюджету

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Погіршення ставлення поляків до українців: результати соціологічного опитування

Згідно з нещодавнім дослідженням, проведеним компанією SW Research, понад...

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно оцінив наміри президента України Володимира Зеленського, які спрямовані на активізацію двостороннього діалогу між Україною та Польщею. У своєму повідомленні в соціальній мережі X він підкреслив готовність Варшави до конструктивних обговорень з Києвом, як з питань, що їх об'єднують, так і з тих, що залишаються предметом історичних і політичних дискусій.

Туск зазначив, що слова та рішення Зеленського викликали у нього задоволення і надію, адже вони можуть стати важливим кроком до зміцнення порозуміння між державами. Він підкреслив, що відносини мають будуватися на принципах взаємної поваги та правди.

Прем'єр також акцентував, що Польща готова до серйозного діалогу, в рамках якого можуть обговорюватися не лише питання стратегічного партнерства та безпеки, а й складні історичні теми, які неодноразово ставали джерелом напруженості між країнами.

Ця реакція польського прем'єра була спровокована недавньою заявою Зеленського про необхідність активізації співпраці з Польщею та пошуку взаємоприйнятних рішень щодо чутливих історичних питань. Президент України доручив уряду реалізувати конкретні кроки для зміцнення довіри між державами, зокрема відкриття архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, що стосуються трагічних подій на Волині.

Крім цього, передбачено збільшення кількості дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що суттєво розширить можливості для їх організації та виконання.

Зеленський підкреслив, що ці дії є частиною більш масштабної політики, спрямованої на розвиток добросусідських, рівноправних і взаємовигідних відносин із європейськими партнерами. Він акцентував на важливості чесного діалогу, заснованого на взаємній повазі і відкритості, що дозволить спільно вирішувати навіть найбільш складні питання історичної пам'яті.

Ці заяви стали відповіддю на ухвалену в Польщі постанову до річниці Волинської трагедії, після якої Україна закликала Варшаву до рівноправного діалогу та взаємоповаги, наголошуючи на необхідності уникати односторонніх оцінок історичних подій.

Останні коментарі лідерів двох країн свідчать про їхнє бажання відновити позитивну динаміку у відносинах. Незважаючи на існуючі історичні проблеми, Польща залишається важливим союзником України в ЄС та НАТО, надаючи значну військову, гуманітарну та політичну підтримку з початку російської агресії.

Аналітики вважають, що готовність Києва та Варшави до відкритого діалогу може допомогти зменшити напруженість навколо історичних суперечок і зміцнити стратегічне партнерство між країнами на фоні триваючої війни та спільних викликів для європейської безпеки.

Останні новини