Сила маленьких змін у повсякденному житті

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Комісія Верховної Ради України планує перевірити хід будівництва фортифікацій на північному кордоні з Білоруссю. Про це заявив Михайло Цимбалюк, заступник голови спеціальної комісії з питань контролю за додержанням законів, належить до фракції "Батьківщина".

Згідно з інформацією, наразі контроль за будівництвом фортифікаційних споруд вже здійснюється у Харківській області та інших регіонах України.

За словами Цимбалюка, комісія Ради перевірить будівництво на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де також зазначені зауваження до цих робіт.

Очікується, що інспектори ретельно перевірять всі аспекти будівництва, щоб забезпечити відповідність процедур та нормативів, а також уникнути можливих порушень.

“У нас не тільки Харківщина, тривожні сигнали є з інших областей. І наше завдання перевірити цю інформацію і встановити істину. Це дуже чутлива тема, і ми прекрасно усвідомлюємо, що більшість цих матеріалів мають ступінь обмеженої державної таємниці”, – сказав Цимбалюк.

Він зазначив, що інколи ціна робіт і одного й того ж будівельного матеріалу “коливається в рази”.

Лише цього року на фортифікації з бюджету виділили майже 38 мільярдів гривень.

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

Уважний настановник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", генерал-полковник Олександр Тарнавський, із занепокоєнням сповістив про наступну хвилюючу динаміку на Авдіївському напрямку, де російські війська активно проводять перегрупування та підтягують резерви. Із цим повідомленням варто враховувати, що за останні дні українські захисники стикалися з 19 нападами противника у різних секторах фронту. Російські війська, які зазнали значних втрат, тепер знову активно масштабують свою діяльність, включаючи і використання авіації. Проте українські війська виявляють непохитність та активно реагують: вони посилюють оборону, введенням нових підрозділів та створенням додаткових вогневих точок. Ці заходи — частина стратегічної відповіді на недавнє виведення українських військ з Авдіївки, оголошене головокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським 17 лютого. Українські війська зміцнили свої позиції на нових рубежах, готуючись до можливих атак. Українські війська, враховуючи потенційні ризики, вважають, що російські сили можуть використовувати захоплену територію як базу для подальших атак, включаючи можливу експансію на півночі, зокрема в районі Куп'янська. Розвідка Великої Британії також висловила припущення, що Росія може намагатися розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки в найближчі тижні, здійснюючи поступову агресію в цьому регіоні.

У звіті про ситуацію на Авдіївському напрямку військових дій відображено активні дії російських військ, спрямовані на перегрупування та підтягання резервів. Зазначено, що українські захисники успішно відбили 19 атак противника, однак російські сили продовжують підсилювати свою присутність, зокрема за допомогою авіації. Українські війська активно реагують на цю ситуацію, зміцнюючи свої оборонні позиції та підсилюючи їх новими підрозділами. Виведення українських військ із міста Авдіївка викликало необхідність зміцнення оборони на нових рубежах. Також у висновках вказано на можливість російської експансії та поступової агресії в регіоні, в тому числі на північному напрямку в районі Куп'янська.