Сила єдності в часи змін

Наша редакція одержала важливі документи, що стосуються діяльності столичного КП "Київтранспарксервіс" як до об'єктів критичної інфраструктури. Ця інформація має надзвичайну вагу, оскільки визначає стратегічне значення для ефективності міського транспортного сервісу. Згідно з отриманими матеріалами, киянські паркувальники тепер мають право на привілегію бронювання, що захищає їх від можливих мобілізаційних заходів. Це рішення відображає не лише зростаючу відповідальність міської влади перед жителями, але й встановлює нові стандарти безпеки та захисту інфраструктури у місті.

Як зазначено в Розпорядженні №358 від 24.04.2024 року, за підписом начальника Київської міської військової адміністрації генерала-полковника Сергія Попко: “комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», відповідає критеріям, зазначеним в підпунктах 4-6 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життедіяльності населення в особливий період, та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення територіальної громади міста Києва в особливий період”.

Нагадуємо, що діяльність КП «Київтранспарксервіс» неодноразово попадала в поле зору правоохоронців. Зокрема, столичні правоохоронці продовжують фіксувати численні порушення в діяльності КП “Київтранспарксервіс”. Наразі в рамках двох кримінальних проваджень слідчі вивчають факти втрати цим підприємством і, як наслідок, бюджетом Києва грошових коштів на загальну суму близько 433 млн гривень.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.