Сили оборони стримують наступ на 12 напрямках

З метою підтримки наших військовослужбовців та поліцейських, які непоодиноко стикаються зі складними та небезпечними завданнями на передовій, прийнято важливе рішення про надання їм заслуженої винагороди. Згідно з недавніми змінами до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану", затвердженими Кабінетом міністрів, тепер нашим героям на фронті буде надаватися одноразова винагорода за кожні 30 днів активної діяльності у розмірі 70 000 гривень.

Ця ініціатива спрямована на підтримку та визнання мужності та самопожертви тих, хто стоїть на захисті нашої країни. Військовослужбовцям, які активно діють на передовій та здійснюють бойові (спеціальні) завдання, надається ця винагорода за виконану роботу в умовах воєнного конфлікту, включаючи операції на лініях зіткнення з противником, а також на тимчасово окупованих територіях.

Таким чином, наші захисники матимуть можливість отримати не лише зарплату за військову службу, але й додаткову винагороду, яка визначається тривалістю та характером їхньої діяльності. Велике значення приділяється не лише фінансовій підтримці, а й моральному визнанню внеску кожного воїна у збереження миру та безпеки в Україні.

У висновку слід відзначити, що внесені зміни до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" є кроком у напрямку вдосконалення системи підтримки та стимулювання наших військових та поліцейських, які знаходяться на передовій. Винагорода у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів активної діяльності відображає високу оцінку їхнього внеску у забезпечення безпеки країни та свідчить про важливість їхньої ролі у суспільстві. Це також сприяє моральному підтримці та визнанню мужності та самовідданості наших захисників, що має велике значення для підтримки їхньої бойового духу та впевненості в перемозі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Нагадаємо, 15 березня 2024 року Дмитро Нікіфоров на своїй сторінці у Фейсбук розмістив пост, в якому звинувачував співробітників СБУ у проведенні незаконного обшуку в його квартирі та звинуватив правоохоронців у “бандитизмі та здирництві”.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі міста Києва, Дмитро Нікіфоров в судових розглядах стосовно корпоративних конфліктів декілька разів використовував довідку від психіатра, про наявність в нього гострих психічних захворювань, внаслідок надмірного вживання алкоголю (алкоголізму).

Водночас наші джерела в Державній прикордонній службі підтвердили неодноразові виїзди Дмитра Нікіфорова за кордон в військовий час, на основі даних документів.

Згідно оприлюднених документів, Дмитро Нікіфоров проходив лікування від тяжкого психічного розладу викликаного алкоголізмом починаючи з 2019 року. Тобто з лютого 2019 року бізнесмен Нікіфоров фактично являється недієздатним, тож не міг заключати договора (вчиняти правочини) від свого імені.

В даному контексті варто згадати декілька крупних угод, в які згідно закону мають вважатись недійсним, через недієздатність Дмитра Нікіфорова.

Зокрема, в червні 2019 року уже після встановлення пану Нікіфорову тяжкого психічного розладу була здійснена угода з купівлі Дмитром Нікіфоровим 100% Музинського заводу мінеральних вод. А в жовтні 2023 року відбулось підписання угоди з продажу Нікіфоровим прав на торгову марку VODA UA, в якій покупцем виступив Андрій Матюха.

Згідно даних державних реєстрів, наразі Нікіфоров Дмитро Андрійович є керівником та засновником 6-ти підприємств. Також на сторінці Нікіфорова у Фейсбук зазначено, що він також володіє видавництва Стольний Град та засновником і СЕО у Kombucha UNO. Як така ситуація взагалі можлива з урахуванням діагнозу пана Нікіфорова питання відкрите.

Чи дійсно публічний бізнесмен Дмитро Нікіфоров хворий біполярним розладом, чи являється звичайним аферистом, що у власних корисних інтересах фальсифікував документи для використанні в суді та безперешкодного перетину кордону мають визначити правоохоронні органи.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.