Синоптики прогнозують заморозки на Київщині

У сучасному світі, де глобалізація дедалі сильніше впливає на всі сфери життя, збереження культурної спадщини набуває особливого значення. Мова, традиції, мистецтво, архітектура та історичні пам’ятки — це не лише свідчення минулого, а й основа, на якій будується національна свідомість. Втрата цих елементів означає поступову втрату самобутності, тому кожна нація має докладати зусиль, аби передати своє культурне надбання наступним поколінням.

Одним із ключових напрямів цього процесу є освіта. Саме через навчання молодь отримує знання про історію свого народу, засвоює духовні цінності та розуміє значення культурного контексту у формуванні власної ідентичності. Важливо, щоб у навчальних програмах акцент робився не лише на фактах, а й на живому зв’язку між минулим і сучасністю, між традицією та інновацією.

Під час судового процесу посадовець уклав угоду з прокурором про визнання вини та відшкодував завдані військовій частині збитки. Суд також врахував позитивну характеристику обвинуваченого та його участь у бойових діях. Крім того, майор має сплатити 42,7 тис. грн за проведення експертиз.

Підопічному майора, який протягом трьох років не з’являвся на службі, суд також призначив два роки умовного покарання.

Ця справа стала яскравим прикладом, як військові службовці можуть використовувати своє становище для особистого збагачення та як суд реагує на подібні зловживання.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

За інформацією з антишахрайського проєкту «190», заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар разом із родиною володіє значним нерухомим майном у столиці, а також має чималий автопарк і готівкові заощадження. Більшість активів, серед яких кілька квартир у Києві, зареєстровані на його дружину, Аліну Мотузкову. Ці факти стали предметом детального розслідування, яке викликало значну увагу серед громадськості.

Дмитро Сітар працює в органах прокуратури з 2014 року, і за цей час здобув значну кар'єрну сходинку. З липня 2025 року він обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Раніше Сітар працював першим заступником керівника Печерської окружної прокуратури, що свідчить про його впливовість у правоохоронній системі.

Більшість нерухомості зазначена на дружину: кілька квартир у Києві (зокрема квартира 53,24 м², квартира 82,6 м² та обʼєкт незавершеного будівництва 40,52 м²). Сітар вказує, що проживає в одній із квартир дружини. Минулого року він отримав понад 1,2 млн грн зарплати та 2,5 млн грн доходу від відчуження нерухомого майна; дружина задекларувала доходи від підприємницької діяльності та понад 2 млн грн відчуження нерухомості. За підсумками розслідування, готівкові запаси подружжя та гривневі накопичення, як заявлено в деклараціях, перевищують 9 млн грн.

Щодо транспорту: сімейний автопарк включає Mitsubishi Pajero (2006), який Сітар продав тестю, і Nissan X-Trail 2021 року, який, за даними розслідування, був подарований дружині її батьком.

Розслідування також наголошує на попередній роботі Сітара помічником народного депутата Сергія Мошака і на зближенні з нинішнім керівництвом прокуратури — зокрема з Дмитром Прокудіним, який у липні 2025 року став головою Київської обласної прокуратури.