Власність та фінансові активи Дмитра Сітера: деталі антикорупційного розслідування

20 листопада 2025 року стало для України датою, що поєднала державні нововведення, міжнародну символіку та давні народні уявлення. Саме цього дня в країні вперше офіційно відзначають оновлений День захисту дітей, який відтепер перенесено з 1 червня на листопад. Рішення про зміну дати ухвалено для того, щоб узгодити українське свято з Міжнародним днем дитини, встановленим Організацією Об’єднаних Націй. Відповідний указ був підписаний президентом Володимиром Зеленським, закріпивши прагнення України до гармонізації з міжнародними гуманітарними стандартами.

Оновлене свято підкреслює важливість захисту прав і добробуту дітей не лише у форматі літніх заходів, а як постійного суспільного пріоритету. У багатьох регіонах країни цього дня проходять тематичні дискусії, благодійні ініціативи, освітні зустрічі та культурні події, спрямовані на підтримку дітей, особливо тих, хто постраждав від війни. Органи місцевої влади, громадські організації та міжнародні партнери об’єднують зусилля, щоб привернути увагу до питань дитячої безпеки, захисту прав, психологічної підтримки й доступу до освіти.

Відтепер щороку 20 листопада в Україні відзначається День захисту дітей. Саме цієї дати світова спільнота вшановує права дитини та нагадує про необхідність захисту наймолодших громадян. Тепер українське свято офіційно перенесене на один день із міжнародним, тож вітати хлопчиків і дівчаток треба 20 листопада.

Також цього дня за новим стилем вшановують архієпископа Прокла Константинопольського та святого Григорія Декаполіта.За старим церковним календарем 20 листопада — це день праведного Феодота Анкірського, покровителя творчості та ручної праці.

На міжнародному рівні нинішня дата також багата на події:

Міжнародний день дитини — головне дитяче свято, яке відзначає ООН.

День індустріалізації Африки — нагадування про економічний розвиток континенту.

Всесвітній день філософії — вшанування науки, що формує основи моралі та суспільного мислення.

Всесвітній день відмови від куріння,

День книги рекордів Гіннеса,

День педіатра,

День пам’яті жертв трансфобії.

У давнину вважалося, що до цієї дати встановлюються перші стійкі морози. Народні прикмети говорять:

ожеледиця віщує довгі морози;

перший сніг — ознака завершення тепла;

поява снігурів — остаточне встановлення зими;

ранковий туман — до потепління.

За повір’ями, 20 листопада сприятливе для прибирання та позбавлення від зайвих речей. Раніше вважали, що речі, випрані та висушені цього дня, принесуть здоров’я. Також дата вважалася вдалою для купівель — нові речі довго служитимуть.

Оскільки дата пов’язана з вшануванням святого Прокла, у православній традиції цього дня моляться про примирення в родині та вирішення давніх конфліктів.

Сьогодні не можна сваритися, проявляти злість, кричати, брехати та перевантажувати себе справами. Народні звичаї радять також утриматися від рукоділля — інакше вироби вийдуть невдалими.

На початку грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про підозру народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. Слідство вважає, що фігуранти були задіяні в організованій схемі, спрямованій на незаконний вплив на ухвалення рішень Ради національної безпеки і оборони України.

За матеріалами досудового розслідування, йдеться про налагоджений механізм підбурювання до передачі грошових коштів посадовим особам з метою домогтися запровадження санкцій у потрібному для зацікавлених осіб форматі. Правоохоронці переконані, що схема не обмежувалася поодинокими контактами, а мала ознаки системної діяльності з чітким розподілом ролей між учасниками.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого раніше пов’язували з розслідуванням у справі про хабар за «кришування» наркобізнесу, має намір влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ця новина викликала широкий резонанс, адже саме у цей час питання довіри до антикорупційних органів стоїть дуже гостро.

У своїй декларації Кудь вказав кілька об'єктів нерухомості, серед яких квартира в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також став власником автомобіля Volvo XC60 2011 року випуску. За час роботи в Херсонській обласній прокуратурі його доходи склали 1,41 млн гривень, а також він задекларував 25 тис. доларів готівкою. Його дружина, Катерина, в свою чергу, має 6,5 тис. євро в готівці.

Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

Системні зміни у повсякденних звичках — сні, харчуванні та фізичній активності — демонструють значно кращі результати для тривалості життя, ніж спроби радикально покращити лише один із цих напрямів. Наукові дані свідчать: саме поєднання помірних, але стабільних кроків у кількох сферах формує стійкий оздоровчий ефект і знижує ризики передчасних захворювань.

Восьмирічне дослідження, проведене фахівцями Сіднейського університету з аналізом даних близько 50 тисяч людей, підтвердило переваги комплексної стратегії. Учасників оцінювали за трьома базовими показниками — якістю сну, рівнем фізичної активності та збалансованістю харчування. Порівняння показало, що навіть без «ідеальних» результатів у кожній окремій категорії сукупне поліпшення одразу в кількох напрямах давало відчутно кращі наслідки для здоров’я.

Для людей із найгіршим способом життя навіть мінімальна «комбінована доза» — п’ять хвилин додаткового сну, дві хвилини фізичних вправ та пів порції овочів на день — може додати один рік життя.

Дослідження також підтвердило, що поєднання цих факторів значно ефективніше у профілактиці серцево-судинних хвороб, діабету, раку та деменції, ніж кожна корисна звичка окремо.

Доктор Ніколас Комель пояснив: сон, фізичні вправи та харчування зазвичай вивчають окремо, але саме їх комбінація дає найкращий результат. Наприклад, щоб додати один рік життя лише за рахунок сну, людині довелося б спати на 25 хвилин довше щодня. Проте, якщо додати трохи фізичних вправ (наприклад, підйом сходами замість ліфта) та покращити раціон, достатньо буде лише п’ять додаткових хвилин сну.

Таким чином, навіть невеликі зміни у всіх трьох сферах одночасно мають величезний накопичувальний ефект у довгостроковій перспективі, роблячи людей здоровішими та довгожителями.