Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак намагається домовитися про участь Володимира Зеленського в майбутньому саміті Дональда Трампа і Володимира Путіна. За інформацією співрозмовника, Банкова активно взаємодіє з європейськими партнерами, щоб сформувати і просунути спільну позицію щодо переговорного треку між США та Росією. Основна мета – змістити акценти дискусії в бік […]
В окупованому Криму – ознаки масштабної втечі. За повідомленням руху опору «Атеш», практично всі родини вищого офіцерського складу Чорноморського флоту Росії поспіхом залишили півострів. Причиною став страх нових точкових ударів українських сил по військових об’єктах РФ. Як повідомляють джерела «Атеш», ще на початку квітня командування отримало директиву з Москви щодо впровадження додаткових заходів безпеки на […]
Державне бюро розслідувань провело обшуки у депутата Київської міської ради Дмитра Білоцерківця. Слідчі дії проводилися у межах перевірки походження криптовалюти на суму 30 мільйонів доларів. Обшуки відбулися в оселі самого Білоцерківця, де він проживає з родиною, а також у будинку його матері. Представники ДБР діяли у масках, що стало предметом критики з боку партії «УДАР», […]Система вручення повісток в Україні наразі не виконує своєї основної функції, оскільки значна частина чоловіків продовжує ігнорувати виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін в інтерв’ю виданню «Главком».
За його словами, чинна процедура вручення повісток має радше інформативний, ніж обов’язковий характер. Повістка, з юридичного погляду, є лише повідомленням про необхідність з’явитися до центру комплектування, але не гарантує, що громадянин справді виконає цей обов’язок. Навіть якщо особа відмовляється отримати документ, але зрозуміла його зміст, складається акт про відмову, і така людина формально вважається належним чином повідомленою.
Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.
Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.
В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.
Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.
За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.
Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.
