Ситуація між Іраном і Сполученими Штатами загострюється: лідер Ірану Моджтаба Хаменеї пообіцяв помсту за смерть свого батька, попереднього верховного лідера Алі Хаменеї. Ця заява була зроблена під час його першого публічного виступу після жалобних заходів, які відбулися після загибелі Алі Хаменеї від авіаудару в лютому 2026 року. У своєму зверненні Моджтаба Хаменеї акцентував, що відплата за смерть його батька є «вимогою народу» та незабаром буде реалізована.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його детальний звіт, розгорнутий на понад 250 сторінок, налічує безліч доказів нападів на УПЦ, на її святині та священицький корпус. У відеозверненні він наголошує на неприпустимості прийняття законопроекту 8371, який загрожує забороною УПЦ, оцінюючи його як прояв мови ненависті. Амстердам закликає уряд України припинити розділяти народ, а замість цього спрямувати зусилля на зміцнення єдності. Також адвокат підкреслює, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а її позиція відносно "руського миру" чітко визначена митрополитом Київським Онуфрієм. У контексті сучасної геополітичної ситуації, Амстердам також закликає до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення цього питання для світового співтовариства.

• Звіт адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама, що містить понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, підтверджує серйозні загрози безпеці церковних святинь та священицького корпусу.

• Законопроект 8371, який передбачає заборону діяльності УПЦ, вважається адвокатом проявом мови ненависті та загрозою для єдності українського суспільства.

• УПЦ чітко відмежовує себе від Московського патріархату та ідеології "руського миру", а також виступає на захист української державності.

• Роберт Амстердам закликає уряд України припинити розділяти народ та зосередити зусилля на забезпеченні єдності та безпеки кожного громадянина.

• Важлива підтримка України з боку міжнародного співтовариства, зокрема Сполучених Штатів, є критичною в сучасній геополітичній ситуації.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.