Mmakaje

Позначка: РНБО

  • Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна після початку повномасштабної війни поступово відновлює експорт оборонної продукції та вже у 2025 році може поставити за кордон військові товари і послуги на кілька мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Давид Алоян.

    За його словами, на початку місяця державна комісія, яка під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонного сектору. Йдеться про експорт готової продукції, комплектуючих, запасних частин та надання послуг.

    Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

    Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

    Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

    Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

    Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

    Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

    Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

  • НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

    За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

    «Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

    Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

    Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

    25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

    У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

    4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

  • СБУ перевіряє діяльність Puratos Group через можливі зв’язки з Росією

    СБУ перевіряє діяльність Puratos Group через можливі зв’язки з Росією

    Служба безпеки України розпочала перевірку діяльності ТОВ «Пуратос Україна» та міжнародної корпорації Puratos Group у зв’язку з можливими зв’язками з Російською Федерацією. Про це йдеться в офіційній відповіді СБУ на запит громадської організації «Пам’ять та честь».

    У відомстві повідомили, що проаналізували матеріали щодо ймовірних протиправних дій представників Puratos Group і української компанії «Пуратос Україна». Перевірка стосується, зокрема, здійснення господарської діяльності на території РФ після початку повномасштабної війни, а також інших обставин, викладених у зверненнях.

    Матеріали для опрацювання надійшли до СБУ від Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, апарату Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів. Вони містять інформацію, яка потребує додаткової перевірки в межах чинного законодавства.

    У СБУ наголосили, що всі викладені факти та твердження наразі перевіряються відповідними підрозділами служби у межах їхньої компетенції. За результатами перевірки будуть ухвалені рішення відповідно до вимог закону.

    У правоохоронному органі не уточнили, про які саме можливі порушення йдеться, однак зазначили, що співпрацюють з іншими державними інституціями для комплексної оцінки діяльності компаній, які можуть мати економічні чи корпоративні зв’язки з державою-агресором.

  • Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

    Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

    За інформацією джерел, американське Федеральне бюро розслідувань дедалі активніше залучене до справ, пов’язаних із корупцією в Україні, тоді як Національному антикорупційному бюро фактично відводиться роль вторинного гравця та ретранслятора інформації. Співрозмовники стверджують, що ключові епізоди окремих розслідувань дедалі частіше опиняються під прямим контролем іноземних партнерів.

    Джерела повідомляють, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров під час переговорів із директором ФБР Кашем Пателем нібито звернувся з проханням вплинути на позицію НАБУ у справі бізнесмена Міндіча. За твердженням співрозмовників, сам Умеров фігурує в цій справі, що й стало причиною його зацікавленості в обмеженні ролі українського антикорупційного органу.

    За даними джерел, зустріч була організована неофіційними каналами, пов’язаними з Туреччиною, де Умеров має давні контакти. На переговори секретар РНБО прийшов не сам — його супроводжував заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад. Сам формат зустрічі, за словами співрозмовників, мав неформальний характер і не афішувався публічно.

    Ключовою темою розмови, за інформацією джерел, було небажання української сторони допустити надання ФБР експертної, слідчої або іншої професійної допомоги НАБУ у справі Міндіча. Співрозмовники стверджують, що йшлося не про загальну співпрацю між відомствами, а саме про конкретне розслідування, яке може мати чутливі політичні наслідки.

    Джерела також зазначають, що подібні контакти свідчать про зростання напруги навколо антикорупційних справ, у яких фігурують високопосадовці. На їхню думку, намагання обмежити міжнародну експертну підтримку НАБУ може вказувати на страх перед неконтрольованим розвитком розслідування та виходом справи за межі внутрішньоукраїнських домовленостей.

  • Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період.

    За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела заявляють, що він презентував бачення глибокої модернізації внутрішньої структури ОП, що передбачало радикальні зміни в його роботі. Саме ця програма нібито й спонукала президента поставити процес на паузу.

    Президент Володимир Зеленський розглядав можливість концептуальної реформи системи управління, зокрема — об’єднання Офісу президента з апаратом Ради національної безпеки та оборони. Таку модель називають потенційним способом оптимізації координації та ухвалення рішень. Однак зараз глава держави повністю зосереджений на переговорах, пов’язаних із так званим мирним планом, тому проведення масштабної перебудови відкладається.

    В окремих політичних колах висловлюють припущення, що чинний керівник ОП Андрій Єрмак не зацікавлений у швидкому призначенні наступника. За словами одного з джерел, Єрмак може розуміти, що призначення нового керівника приверне увагу до внутрішньої архітектури ОП, яка може стати предметом детального аналізу.

    Депутати також заявляють, що цього пленарного тижня — останнього перед зимовою перервою — жодних кадрових рішень щодо керівництва ОП не передбачається. За таких умов питання може повернутися в політичний порядок денний уже після Нового року, але строки залишаються невизначеними.

  • Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    В ЗМІ опублікували прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від екс-власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

    Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

    Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

    ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
    200 тисяч євро.

    “Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

    Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

    Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

    Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

    Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

    В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

    Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

    Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

    ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США

    Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

    Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

    29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

    ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової

    За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

    ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США

    Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

    ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
  • МОЗ і фармгіганти: посадовців підозрюють у змові для завищення цін на ліки

    МОЗ і фармгіганти: посадовців підозрюють у змові для завищення цін на ліки

    В Україні назріває один із наймасштабних корупційних скандалів у сфері охорони здоров’я та енергетики — водночас у двох напрямках, які напряму впливають на життя населення. За наявними матеріалами та зверненнями громадян, посадові особи Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я могли діяти у змові з найбільшими фармацевтичними виробниками країни. Паралельно, представники Кабінету Міністрів і керівники енергетичних структур фігурують у можливій схемі розкрадання коштів, виділених на реконструкцію критично важливої інфраструктури в зоні відчуження.

    За даними заявників, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, його заступник Ігор Кузін та голова НСЗУ Наталія Гусак нібито координували свої дії з представниками фармгігантів — «Фармак», «ІнтерХім», Борщагівського хімфармзаводу, «Віоли», корпорації «Артеріум», Київського вітамінного заводу, «Кусум Фарм» та «Юрія-Фарм». Суть висунутих претензій полягає у системному завищенні вартості ліків, маніпуляціях із граничними оптовими цінами та блокуванні реального державного регулювання, попри рішення РНБО від 30 січня та Указ Президента №40/2025. Формально декларації про зниження цін оформлювалися, але фактично ринкова вартість препаратів не зменшувалася. Це забезпечувало фармкорпораціям надприбутки й посилювало монополізацію ринку, а для пацієнтів означало ще більший фінансовий тиск у розпал війни.

    Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

    Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

    Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

  • Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання».

    За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював РНБО. Він був архітектором підходу, що дозволяв вибудувати систему ручного управління санкційними списками, де кожен підприємець або компанія, що потрапляли під загрозу блокування активів, могли вирішити питання «певним чином».

    Водночас, як встановили детективи НАБУ, реальний контроль над цим треком здійснював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За інформацією джерел, саме він особисто отримував фінальну інформацію щодо рішень, узгоджував включення чи невключення окремих бізнес-структур до санкційних пакетів та координував комунікацію з окремими політичними і бізнес-групами.

    За словами співрозмовників, детективи вже зібрали достатньо матеріалів, що вказують на структуру поборів, канали передачі коштів та коло відповідальних осіб. Йдеться про механізм, який за кілька років міг забезпечити Банковій додаткові сотні мільйонів доларів неофіційних надходжень.

    Проте подальший рух справи фактично поставлено на паузу. Причина — політичні переговори з американським бізнесменом та посередником Трампівської команди Віткоффом. За словами джерел, саме через цей канал Банковій передано ультиматум: або українська влада погоджується на мирний план Дональда Трампа, або американська сторона дає зелене світло на публічне розкриття всієї корупційної схеми навколо санкцій.

    Переговорний трек із Віткоффом, за словами джерел, став центральним елементом цієї кулуарної гри. Фактично Офіс президента опинився перед вибором між двома кризами:

    • політичною — у разі погодження на вимоги Трампа;
    • корупційною — у разі публікації всієї схеми, яку НАБУ уже частково задокументувало.

    Джерела зазначають, що ситуація набуває гостроти: матеріали, якими володіє НАБУ, можуть суттєво вплинути як на українську політичну систему, так і на міжнародні переговори щодо завершення війни.

    Станом на зараз, за словами співрозмовників, розслідування формально триває, але жодних рішень не ухвалюється через «очікування зовнішнього сигналу».

  • Секретарю РНБО нібито готують підозру: що відомо зі слів депутата Олексія Гончаренка

    У політичному просторі України — новий гучний скандал. Народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України нібито підготувало підозру секретарю РНБО Рустему Умєрову. За словами депутата, Умєрова підозрюють у розкраданні державних коштів.

    Гончаренко також стверджує, що на Умєрова оформлена частина “общака”, який нібито вивели до країн Перської затоки. Деталей щодо цих тверджень депутат не навів, проте зазначив, що до “прізвиська” Умєрова на записах вирішив не повертатися, закликавши аудиторію “здогадатися самостійно”.

    У своєму коментарі політик нагадав, що ще рік тому він закликав звільнити Умєрова, однак, за його словами, тоді отримував відповіді про “чесність”, “професіоналізм” і “високу компетентність” посадовця. Гончаренко додав, що нинішня ситуація, на його думку, ставить під сумнів такі оцінки.

    Офіційних заяв НАБУ на момент публікації немає. Підтвердження підозри чи деталей справи з боку правоохоронних органів також не надходило. РНБО та сам Рустем Умєров публічно не коментували інформацію, озвучену депутатом.

    Ситуація залишається предметом політичної дискусії, а подальші дії антикорупційних органів мають визначити, чи матимуть ці заяви юридичне продовження.

  • Від бронежилетів до фортифікацій: як ім’я Умєрова опинилося в епіцентрі “плівок Міндича”

    Від бронежилетів до фортифікацій: як ім’я Умєрова опинилося в епіцентрі “плівок Міндича”

    НАБУ анонсує другу частину так званих “плівок Міндича” — і обіцяють, що “найцікавіше” буде саме про закупівлі в Міністерстві оборони. Поки країна чекає нових записів, чинний секретар РНБО та колишній міністр оборони Рустем Умєров уже встиг публічно виправдовуватись. Він називає усе, що з ним пов’язують, наклепом і зводить контакти з Тимуром Міндичем до нібито розмови про бронежилети, за якою жодних контрактів не було.

    Однак ланцюжок подій виглядає так, що до цих пояснень у суспільства виникає більше запитань, ніж відповідей.

    Ключовий момент, на який звертають увагу спостерігачі: саме після появи імені Умєрова в медійних розслідуваннях і згадок про нього у контексті “плівок Міндича”, він стрімко залишає посаду міністра оборони. Без публічного скандалу, без гучної політичної грози — тихо, “за кулісами”, як фігура, яку варто прибрати з першої лінії, поки записи не стали надбанням громадськості.

    Парадокс у тому, що сьогодні той самий Умєров очолює Раду національної безпеки і оборони — орган, який формально має захищати державу від зовнішніх та внутрішніх загроз. Тобто людина, ім’я якої звучить у контексті можливих корупційних домовленостей в оборонці, отримує один із найчутливіших безпекових постів у країні.

    Офіційно йдеться про “зустрічі” та “бронежилети”. Але в реальному оборонному бюджеті, де обертаються сотні мільярдів гривень, бронежилети — лише зручна історія “для публіки”. Справжні гроші, за логікою всього оборонного циклу, крутяться на фортифікаціях.

    Саме фортифікаційні проєкти проходили через погоджувальні комісії, де фігурував неформальний вплив Міндича. Саме там виникають імена людей, пов’язаних із лісгоспами та “лісовими” схемами — зокрема, згадують Болоховця та структури, що роками заробляли на державних лісах.

    Схема виглядає так: ліс вирубували під приводом оборонних потреб, деревину продавали через посередників утричі дорожче, далі “дерев’яна фортифікація” поверталась у державу вже як дорогий “оборонний продукт”. Військові адміністрації підписували акти, підрядники “будували”, а по факту ні повноцінних ліній оборони, ні якісних фортифікацій на місцях так і не з’являлося. Зате гроші — були, і йшли по знайомому колу.

    Найбільший цинізм у тому, що це відбувається у країні, де кожен метр окопу оплачений життям і здоров’ям військових. Міністр оборони в такій реальності мав би бити кулаком по столу за кожну бронеплиту, за кожен метр бетону, за кожен несвоєчасно поставлений блок чи затриманий тендер.

    Натомість ми бачимо іншу картину: посадовець, який мав би бути “адвокатом фронту” в кабінетах, сидить поруч із людьми, яких правоохоронці пов’язують із тендерними схемами. Обговорюються “маршрути” закупівель, можливі підряди, а коли стає надто гаряче — валізи, “несподіваний” виліт до Туреччини і м’яке переведення в іншу високу кабінетну якість.

    А далі — нова роль, новий статус. Секретар РНБО, реформатор, публічний “обличчя реформ”. І жодної публічної відповіді на питання: що насправді звучить на тих записах, які НАБУ готує до другої публікації, і яку роль у цьому всьому відігравав тодішній міністр оборони.

    Коли в історії з “плівками Міндича” вже фігурують енергетики, міністри, радники, а тепер ще й міністр оборони — це не просто окремі скандали. Це симптом того, що політична система живе не за Конституцією, а за негласними правилами людей, які вміють працювати з потоками, контактами й “домовленостями”.

    Тут питання вже не в тому, чи буде скандал. Питання в іншому: чи залишився хоч хтось із ключових гравців, хто не фігурує в цих записах, чи не згадується бодай побіжно у контексті схем.

    З боку це виглядає, ніби Україна існує в режимі нескінченного кримінального подкасту. Нові серії — це нові “плівки”, нові прізвища, нові подробиці, і все це — за кошти платників податків.

    Рустем Умєров може скільки завгодно називати звинувачення наклепом і нагадувати, що формально з багатьох “пропозицій” не виросло жодних контрактів. Але факти, контексти та послідовність рішень вперто тягнуться за ним — від історій з бронежилетами до фортифікацій і тендерів, через які на фронті бракувало того, що мало бути “вчора”.

    Якщо друга частина плівок НАБУ справді існує, суспільство має не лише моральне, а й політичне право почути їх повністю. Не вибірково, не “з коментарями спікерів”, а так, як є. Бо в умовах повномасштабної війни питання довіри до системи оборони й безпеки — це питання не рейтингу окремих осіб, а виживання держави.

    І доти, доки відповіді на ці запитання дають не суди й інститути, а анонімні джерела й уривки записів, сумнів щодо “чистоти” будь-яких посад продовжуватиме роз’їдати систему зсередини.