Тег: ТЦК

У Дніпропетровській області керівники двох районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки знову опинилися в епіцентрі суспільного обговорення. Йдеться про начальника Криворізького районного ТЦК та СП Олександра Губаренка та очільника Нікопольського районного ТЦК та СП Сергія Дарєєва. Їхні імена останнім часом активно згадуються в інформаційному просторі на тлі попередніх скандалів, що стосувалися можливих зловживань під час проведення мобілізаційних заходів.

За повідомленнями з відкритих джерел та соціальних мереж, резонанс виник через підозри у неправомірних діях, зокрема ймовірному хабарництві та перевищенні службових повноважень. Окремі історії, які набули розголосу, стосувалися застосування фізичної сили під час вручення повісток і перевірки військово-облікових документів. Подібні інциденти традиційно викликають гостру реакцію суспільства, адже питання мобілізації залишається надзвичайно чутливим для громадян.

У статті йшлося, що начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв “засвітився” в гучних скандалах, пов’язаних з незаконними методами мобілізації. Як приклад журналісти навели скандальну постанову про заборону для військовозобов’язаних на зміну їхнього місця проживання.

“Фактично він (Дарєєв – ред.) порушує особисті права громадян і повертає нас у “найкращі” часи кріпацтва чи колгоспного рабства, коли люди були буквально прикріплені до землі, де вони живуть. Під цю справу було створено навіть спеціальну військову комендатуру, яку очолив безпосередньо Дарєєв”, – цитата з матеріалу.

Губаренко ж зовсім нещодавно очолив Криворізький районний ТЦК та СП, і за його “керівництва” вже також відбувалися гучні інциденти щодо побиття людей на вулиці представниками ТЦК.

“Дарєєв – запеклий хабарник і в Нікополі вже мало не прямо розмовляють із ним охочі відкупитися від участі у бойових діях. Губаренко поки що не настільки наважився і вважає за краще триматися в тіні, але розмах корупції загалом у Криворізькому районі навіть вищий, ніж у Нікопольському. Звідси можна зробити висновки щодо його принципів. Один із попередників військкома буквально продавав довідки про непридатність, за що був заарештований влітку 2024 року. Можна, звичайно, сподіватися, що найближчим часом ситуація буде виправлена ​​новим керівництвом, але чомусь дуже слабо в це віриться”, – цитата з матеріалу.

За даними авторів статті, син Дарєєва наразі мешкає в Києві та офіційно не придатний до військової служби за станом здоров’я, а діти Губаренка взагалі живуть та навчаються у Європі.

“Син Сергія Дарєєва давно відмазаний від армії і гуляє з “білим квитком” київськими барами, діти Олександра Губаренка взагалі залишили територію України, відпочивають і навчаються в Європі. Ймовірно, заповзятливий військком подбав про них ще до вступу на посаду. Там у нього, за деякими даними, є і нерухомість”, – цитата з матеріалу.

Зрештою журналісти дійшли висновку, що “нові” кадри нічим не краще “старих”: “Стає цілком очевидним, що нові люди на місці керівника ТЦК чомусь не можуть змінити ситуацію на краще, так само, як і немає порядних старих кадрів. Загадкою залишається тільки одне: сама посада так по-скотськи діє на людей, розбещуючи їх, або на неї спочатку прагнуть тільки запеклі злодії та негідники?”.

У мережі є безліч відео з Кривого Року та Нікополя (власне, як і з усіх регіонів України), на яких видно, як представники районних ТЦК, під керівництвом Губаренка та Дарєєва, чинять беззаконня.

До прикладу, минулого тижня у Кривому Розі чоловік під час затримання представниками ТЦК втратив свідомість. ТЦКшники, замість допомоги, сіли на чоловіка та побили його. При цьому люди, які стояли поруч, кричали про те, що необхідно викликати “швидку”, проте військові не реагували та продовжували бити чоловіка.

А буквально сьогодні зранку криворізькі ТЦКшники, ігноруючи правила дорожнього руху, їздили по тротуарах міста.

У Нікополі наприкінці січня представники ТЦК побили чоловіка, який лежав на землі, ногами.

І це – лише кілька прикладів, зафіксованих на відео та опублікованих у соцмережах, які вкотре свідчать про системну проблему з перевищенням повноважень і повною зневагою до закону та прав людини – як у Нікополі та Кривому Розі, так і по всій Україні.

Начальник Криворізького районного ТЦК та СП Олександр Губаренко декларує доволі скромний спосіб життя. Він не має власного житла, живе у квартирі своєї дружини та їздить на старенький “Шкоді”. Ба більше, у родини Губаренка взагалі немає грошових активів.

Жодних обʼєктів нерухомого майна за кордоном Олександр Губаренко не декларує, хоча, нагадаємо, журналісти писали, що його родина володіє нерухомістю у Європі (де нібіто живуть і навчаються діти посадовця). До слова, до своїх декларацій Губаренко вносить дані про одну дитину – доньку Ольгу.

А ось начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв у вересні 2024 року набув у власність нову квартиру (49 кв. м) у Кривому Розі та приховав її вартість. При цьому джерело походження майна – невідоме. Дарєєв у 2024 році не подавав окрему декларацію про суттєві зміни в майновому стані, в якій мав б відзвітувати про покупку (або отримання в подарунок чи у спадок) квартири. У цій же декларації мали б міститися відомості про джерело походження майна – тобто про продавця (або ж дарувальника чи спадкодавця) квартири, її вартість та дату набуття права на це майно. Така собі квартира-примара – невідомо звідки і за які гроші.

Окрім нової квартири у Кривому Розі, Сергій Дарєєв має ще одну – вдвічі більшу (82,5 кв. м). Також він володіє двома земельними ділянками на Дніпропетровщині: у селі Софіївка (2 000 кв. м) і у місті Кривий Ріг (1 000 кв. м). Обидві земельні ділянки він придбав у 2019-му. Зараз вартість землі військком чомусь приховує, але в 2019 році звітував, що земельну ділянку у Софіївці придбав за 50 тис. грн, а в Кривому Розі – за 49 тис. грн.

Землю в Софіївці Дарєєв надає в оренду місцевому ТОВ “Агрофірма “ХРИ­СТО­ФО­РІВ­СЬКЕ” (код ЄДРПОУ 31250851), і отримує регулярний дохід. Ця агрофірма належить родині “ексрегіонала” Олександра Фастовця, який нині є депутатом Криворізької міської ради 8 скликання від “Слуги народу”.

Начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Дарєєв, як і його колега з Кривого Рогу, не звітує про заощадження своєї родини.

Повна відсутність грошових активів у Дарєєва та Губаренка, тим паче на тлі інформації про ймовірні зловживання, виглядає не просто дивно, а може розцінюватися як спроба приховати реальний спосіб життя та майновий стан. Певні питання викликає і нова квартира пана Дарєєва невідомого походження. Цілком ймовірно, що кампанію з відбілювання репутації військкоми розпочали саме для того, аби журналісти та антикорупційники не зацікавилися їхнім майном та фінансами.

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного підрозділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Слідство вважає, що посадовець причетний до незаконного втручання в облік військовозобов’язаних і налагодження механізму ухилення від призову за винагороду.

За матеріалами кримінального провадження, фігурант використовував службові повноваження для коригування даних у відповідних реєстрах. Такі дії дозволяли створювати штучні підстави для відтермінування або повного уникнення мобілізації окремими особами. Ключовим елементом схеми, за версією правоохоронців, було внесення неправдивої інформації та маніпуляції з документами військового обліку.

Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював районний ТЦК, що викликає додаткову увагу до його діяльності на попередній посаді. Підозра пов’язана із фіктивним оформленням знайомого, що може свідчити про зловживання службовим становищем та порушення закону при кадрових процедурах у військовій сфері.

Наразі тривають слідчі дії, метою яких є встановлення повного кола осіб, причетних до ймовірних порушень, а також документування всіх фактів неправомірного оформлення. Слідство звертає увагу на можливі системні проблеми в роботі територіальних центрів комплектування, що створюють ризики для прозорості та законності кадрових процесів.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який раніше обіймав посаду керівника районного ТЦК. Його звинувачують у фінансових зловживаннях та порушенні службових обов’язків, що призвело до незаконного привласнення коштів, призначених для забезпечення соціальних програм та матеріального забезпечення військовослужбовців.

За інформацією слідства, підозрюваний систематично зловживав службовим становищем, підписуючи документи без належної перевірки або з відвертим ігноруванням встановлених процедур. Такі дії могли завдати значної шкоди державному бюджету та підірвати довіру до органів, відповідальних за комплектування та соціальну підтримку військовослужбовців.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.