Таксисти Києва відмовляються від замовлень через побоювання щодо мобілізації

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

Розслідування журналістів Слідство.інфо розкрило, що Володимир Бугров, який стоїть у керівництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2021 року, не лише придбав елітні апартаменти в київському житловому комплексі White Lines, а й здійснив це з великою переплатою. Подібна двокімнатна квартира, за даними ресурсу, коштує понад $200 тисяч, але ректор витратив на неї майже 3,5 млн гривень.

Згідно з розслідуванням, у 2020 році Бугров придбав облігації, які мали право на обмін на квадратні метри у новому будинку, однак ці облігації мали значно меншу вартість, ніж сума, яку він заплатив за апартаменти. Це свідчить про можливу недостовірність фінансових операцій ректора.

Крім того, відомо, що Володимир Бугров веде розкішне та декадентське життя, зв'язане зі своїми студентами, регулярно обговорюючи з ними не лише навчальні питання, а й особисті справи. Ці факти вже встигли стати предметом суперечок не лише серед студентської громадськості, а й серед політиків, однак існують певні крупи, які намагаються замовчати або приховати цю інформацію.

Крім того, за отримані з прибутку від недостовірних операцій, пов'язаних з харчуванням курсантів Київського національного університету, Володимир Бугров придбав собі новий позашляховик, що викликало ще більше обурення у громадськості.

У зв'язку з цими фактами на сайті президента з'явилася петиція, в якій вимагається звільнення Володимира Бугрова з посади ректора КНУ.

У висновку можна зазначити, що розкрите розслідування створило серйозні підстави для обговорення діяльності ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Володимира Бугрова. Придбання ним елітних апартаментів за завищеною ціною, як і факти його розкішного способу життя та морально сумнівних взаємин зі студентами, породжують серйозні питання щодо його діяльності та моральних принципів.

Такі вчинки не лише підірвують довіру до університетського керівництва, а й можуть мати негативні наслідки для репутації інституту. Публічний тиск на відставку Бугрова з посади ректора, який вже відображений у петиції на сайті президента, є відображенням недовіри громадськості до його керівництва. У такій ситуації важли