Тарас Тополя прокоментував скандал із шантажем та наголосив на праві на приватність

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

Розслідування зосереджується на періоді, коли Гутцайт очолював міністерство, і розглядає різні аспекти його роботи. Особлива увага приділяється питанням ефективності управління та використання бюджетних коштів у спортивній сфері.

7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

«Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

«”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

“Човни Гутцайта”

13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

Міністр розпилу на Спорту

А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

Торгівля дозволами на виїзд з України

А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

Серед них:

Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

Народний артист України Остап Ступка розповів про початок своїх стосунків з молодою журналісткою Маргаритою Ткач, поділившись важливими деталями в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua. За словами актора, все почалося з професійної зустрічі, коли Маргарита брала у нього інтерв’ю для інтернет-видання, яке висвітлювало культурні події та новини театрального світу. Саме любов до мистецтва стала тим фактором, який з’єднав їхні шляхи.

Перші півтора місяці після знайомства, як зазначає Маргарита, їхнє спілкування було виключно професійним: обговорювалися тільки інтерв’ю, театральні постановки, культурні події. Проте з часом, за її словами, Остап проявив ініціативу і перевів розмови на більш особисті теми. Це стало початком їхніх глибших стосунків, які тривають вже півтора року. І хоча їхні перші кроки в особистому житті були обережними і невидимими для сторонніх очей, тепер пара зізнається, що між ними виникла справжня хімія, яка розцвіла у теплі та щирі почуття.

Відзначимо, що Маргарита молодша за Ступку на 35 років — про це також йдеться у публікації. Сам актор і його обраниця говорять про свідомий вибір і повагу до спільних інтересів у культурній сфері.

Остап Ступка був одружений кілька разів. Першою дружиною була Тетяна Капліна — у цьому шлюбі народився син Дмитро. Друга дружина, Ірина, працювала в театрі і народила йому двох дітей — сина Богдана та доньку Устину. Третій шлюб із Дариною, яка була молодшою за актора на 20 років, розірвався після початку повномасштабного вторгнення.