П’ятниця, 16 Січня, 2026

Таємниці мотивів: Розкриття істинних намірів Макрона щодо розгортання європейських військ в Україні

Важливі новини

Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот. Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у […]

Жінці з Полтавщини оголосили підозру в умисному вбивстві новонародженого сина

У Миргородському районі Полтавської області 34-річній жінці було оголошено підозру в умисному вбивстві свого новонародженого сина. За інформацією Полтавської обласної прокуратури, трагедія сталася 31 січня цього року, коли жінка вдома народила хлопчика. Після пологів вона накрила немовля мокрим одягом, що призвело до обмеження доступу повітря, і, як наслідок, смерті дитини від асфіксії. Важливо зазначити, що […]

The post Жінці з Полтавщини оголосили підозру в умисному вбивстві новонародженого сина first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

Арсен Жумаділов залишає посаду гендиректора Державного оператора тилу (ДОТ). До моменту обрання нового керівника, виконувати обов’язки буде виконавчий директор Андрій Созанський. Залишення Жумаділова з цієї посади відбулося після того, як наприкінці січня 2025 року він очолив Агенцію оборонних закупівель (АОЗ). Прихід Жумаділова в Агенцію оборонних закупівель став важливою частиною, але не кінцевим етапом великого конфлікту […]

The post Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Німеччина запустила власне виробництво ракет для Patriot: Берлін зможе передавати їх Україні без погодження з США

У Німеччині офіційно запущено виробничу лінію для виготовлення ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, яка повністю незалежна від Сполучених Штатів. Цей крок відкриває перед Берліном можливість самостійно ухвалювати рішення щодо передачі таких ракет Україні — без необхідності погодження з Вашингтоном. Про це під час брифінгу в Києві повідомив генерал-майор Крістіан Фройдінг, головний координатор штабу допомоги […]

Українці на ринку праці Польщі: масова зміна професій і зростаюча роль в економіці країни

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що надія на відправку військових Європейського Союзу в Україну є малоправдоподібною. Офіс Президента не вірить у можливість отримання технічної та фінансової підтримки від європейських партнерів, а також уникнення можливих жертв серед європейських військових, що може призвести до загострення ситуації. Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її військового присутності на західних кордонах України, проте навіть ця країна не пішла на такий крок. Зараз навіть заступник головного редактора Bild, Пауль Ронцхаймер, стверджує, що заяви президента Франції Макрона щодо можливості відправлення західних військ в Україну завдали шкоди Києву. Він підкреслює, що обговорення питань військової допомоги у ситуації, коли не вирішені питання поставок боєприпасів, може призвести до ескалації конфлікту. Також, він наголошує на тому, що ініціатива Макрона може допомогти противникам України в Європі та німецьких критиків поставок зброї, надаючи їм аргументи проти таких допомог. Враховуючи відсутність реальної воєнної підтримки з боку Франції, ініціатива Макрона виглядає як відволікання уваги від справжніх потреб України. Такі дії лише ускладнюють поставки військової техніки до України, яка стає все більш критичною у зв’язку з російським наступом. Варто зауважити, що сама Україна не потребує присутності західних наземних військ для вирішення своїх внутрішніх проблем.

Коли я звернувся до радника президента Михайла Подоляка минулого місяця, він ретельно пояснив: “Наразі єдиний сценарій – максимальні поставки високотехнологічної зброї в Україну. Мовчати не треба, треба просто інвестувати кошти у військове виробництво: ракети великої дальності, безпілотники, гранати, артилерійські системи. Обсяг поставок зброї має бути значним”. Тобто, потрібно діяти, а не тільки обговорювати!

Макрон може блищати своїми ораторськими здібностями у порівнянні з канцлером Олафом Шольцем, але його власний стратегічний план не такий чіткий та жорсткий, як він здається на перший погляд. З самого початку президент Франції уникав “приниження” Путіна і гальмував військову підтримку України. Його величезні заяви про поставки танків та літаків часто були далекими від реальності.

Прямі напади Макрона на Шольца через його голосування щодо Taurus та готовність відправити війська в Україну, схоже, призначені відвести увагу від його власних невдач. Хоча Франція, на відміну від Німеччини, поставила свої крилаті ракети “Скальп”, Макрон, подібно до Шольца, не доклав швидких та радикальних зусиль щодо збільшення виробництва боєприпасів ще з початку війни. Це далеко від того, що він міг і мав зробити, особливо в контексті танків та артилерії, якщо ситуація насправді настільки драматична, як він описує її.

У вищезгаданій статті розглянуто питання щодо можливості відправлення європейських військ до України та надання їй військової підтримки. Зазначено, що навіть ідея відправлення європейських військ не знаходить широкої підтримки через ряд факторів, включаючи відсутність готовності надати військову техніку та фінансування, а також небажання ставити себе під загрозу можливими жертвами серед європейських військових. Зокрема, висловлюється критика до заяв президента Франції Макрона, який, за словами автора, може відволікати увагу від справжніх потреб України та відверто грати на руку її противникам. Також у статті зазначається, що навіть країни Європи, які віддадуть Україні певну підтримку, не роблять цього на достатньому рівні, щоб вирішити її потреби у військовій техніці. Такі обставини створюють серйозні виклики для безпеки та обороноздатності України у контексті її військового конфлікту з Росією.

Останні новини