Таємниці Одеського Водоканалу: Як Міськрада Розмінила Ключі до Джерела Життя

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Підставою може послужити звернення голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства в Міноборони та ЗСУ Ганни Скороход.

Як стало відомо, правоохоронці ДБР проводять розслідування можливих неправомірних дій посадових осіб НАСВ у 2022-2023 роках. Зокрема, перевіряються такі факти:

Отримання благодійної допомоги. У 2022-2023 роках НАСВ отримала благодійну допомогу на загальну суму 137,9 млн гривень, включно з транспортними засобами, генераторами, медикаментами, одягом, продовольством, сигаретами, будівельними матеріалами, безпілотними літальними апаратами (БПЛА) тощо. Наприклад, НАСВ отримала 59 транспортних засобів, з яких 26 були легкові автомобілі. З цих 26 автомобілів тільки п’ять було передано іншим військовим частинам, а доля решти 21 автомобіля невідома.

Академія не надала документів, що підтверджують використання благодійної допомоги. Наприклад, 18 пасажирських автобусів і мікроавтобусів, отриманих як благодійна допомога, не було передано іншим частинам, і невідомо, де вони використовуються.

У січні 2023 року академії було передано понад 1 млн сигарет. Згідно з документами НАСВ, у квітні 2023 року 674,6 тис. сигарет було видано 1958 особам, а в травні 2023 року 465 тис. сигарет видано 1604 особам. Це приблизно 17 пачок на людину у квітні та 14,5 пачок у травні. Однак курсанти заявили, що отримували набагато менше сигарет – 1-2 пачки на людину. Також повідомлялося, що сигарети продавалися в торгових точках на території Академії.

Неякісне харчування. Курсанти скаржилися на низькоякісні продукти харчування з вичерпаним терміном придатності. Зокрема, у вилучених зразках сиру та масла було виявлено заборонені немолочні жири. Академія отримує харчові продукти за договором із постачальником, але є підозри щодо якості цих продуктів.

Фізичне та моральне насильство. Виявлено випадки фізичного та морального насильства з боку старшого солдата особи 8 до підлеглих курсантів, включно із застосуванням електрошокера. Курсанти також заявили про тиск і залякування з боку керівництва академії.

Відрахування та тиск на курсантів. Курсанта Олександра Поповича, який виступив публічно щодо проблем у НАСВ, відрахували з академії. Він зазнав тиску та залякування. Колективне звернення на підтримку відрахованого підписали 49 курсантів. Іншого курсанта, який публічно заявив про проблеми, піддавали службовим розслідуванням та іншим формам тиску, що свідчить про необ’єктивність керівництва академії.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, жінка оформила на родичів люксові автомобілі – BMW X5 2023 року та Mercedes GLE 2023 року.

Чиновниця також орендує місце в паркінгу, розташованому в її будинку.

Підозру висунуто за ч. 1 ст. 366-2 КК України – «Декларування недостовірної інформації». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.

Крім того, підозрюваній хочуть обрати запобіжний захід у вигляді застави та відсторонення від посади. Їй вручили відповідне клопотання, а фінальне рішення ухвалить суд.