Телеведуча Лебідь розповіла про свою вагу та активний метаболізм

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, “воєнні тури” в Україну пропонують близько десятка українських компаній. Екскурсії здебільшого зосереджені на Києві та його передмістях, а їхня вартість становить від 150 до 250 євро.

При цьому частина прибутку від таких турів іде на армію, стверджує співзасновник однієї з туристичних компаній Дмитро Нікіфоров. Тим часом його колега з іншої туркомпанії Світозар Моїсеєв запевняє, що такі тури “не про гроші, а про спогади про війну” і мають насамперед освітнє значення:

“Вони подібні до вакцини, яка запобігає повторенню подібного”

Водночас, деякі турфірми доправляють своїх клієнтів мало не в зону бойових дій за тисячі євро. Наприклад, Нік Тан зі США в липні 2024 року прилетів до Харкова, що розташований за 20 кілометрів від лінії фронту і постійно піддається бомбардуванням.

“Я просто хотів це побачити, бо вважаю, що наше життя на Заході надто комфортне і легке”, – каже 34-річний любитель гострих вражень, який працює в нью-йоркській технологічній компанії. – “Вистрибувати з літаків, веселитися всю ніч і бити людей по обличчю – це більше не для мене. То що ж буде найкраще? Відправитися в зону бойових дій”.

Водночас автори матеріалу зазначають, що таке ставлення видається дивним жителям зруйнованого Ірпеня, які досі живуть у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон “Шахед” розбився за 300 метрів від мого будинку. У мене не було бажання випробувати щось подібне. Але якщо люди цього хочуть, це їхнє право”, – зазначив 52-річний Руслан Савчук.

При цьому депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська зазначає, що більшість місцевих мешканців згодні з “чорним туризмом”, хоча є й противники цього. “Чому ви сюди приїжджаєте? Чому ви хочете побачити нашу печаль?”, – запитували туристів деякі українці.

Своєю чергою голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів порушує етичні питання воєнного туризму, тож агентство готує спеціальні курси підвищення кваліфікації для екскурсоводів.

Хоча з початку війни туристичні потоки в Україну впали і зараз обмежуються переважно діловими туристами, українська туристична індустрія вже готується до післявоєнного періоду, наприклад, укладаючи контракти з туристичними сервісами Airbnb і TripAdvisor.

“Війна привернула увагу до України, тепер хоча б нашу країну знають усі”, – констатує Олеськів.

Раніше Держтуризм розширив карту туристичних магнітів України – тепер їх уже 170.

Наші джерела надають тривожну інформацію: усі експерти енергетики тривожаться, бо ймовірність аварійних ситуацій на українських атомних електростанціях (АЕС) надзвичайно висока. Інфраструктура АЕС вже протягом двох років працює на межі своїх можливостей, а місцеві ремонтні роботи не в змозі вирішити цю проблему. У таких умовах зростає ймовірність непередбачених відмов у роботі енергоблоків та супутньої інфраструктури АЕС.

Банкова про це в курсі, але продовжує свій «експеримент». Запущена Банковою інфраструктурна війна може дуже дорого обійтися Україні.

“Дефіцит, якого ми були позбавлені протягом кількох днів, на цьому тижні повернеться. І повернеться в досить серйозному обсязі. Він не може фізично бути перекритий імпортом електроенергії з Європи.”, – заявив голова НЕК “Укренерго” Кудрицький.

На це вплинуть три фактори:

Перший фактор, який може ускладнити ситуацію в енергосистемі України, полягає у плановому ремонті двох блоків атомних електростанцій.

Друга причина – це наслідки російських обстрілів енергетики протягом 31 травня та 1 червня. Зокрема, окупанти атакували Дніпропетровську гідроелектростанцію, технічний стан якої оцінюється як складний, що впливає на неможливість стабільної роботи ГЕС.

Третій фактор, який вплине на ситуацію в енергосистемі, пов’язаний з тим, що українці почнуть вмикати кондиціонери через спеку, тому прогнозовано збільшиться споживання електроенергії. За словами Володимира Кудрицького, повернеться дефіцит в досить серйозному обсязі.

27 вересня в Україні та в усьому світі відзначають низку важливих свят, які мають особливе значення як у церковному, так і в народному та офіційному календарях. Цей день відзначається різноманіттям традицій та обрядів, що з'єднують релігійні вірування з історичними подіями.

Церковні святкування Православні християни нового стилю на цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора Літописця — видатного церковного діяча і літературного майстра, якому приписують створення першого літопису Русі. Його життєвий шлях і праці мали величезний вплив на розвиток української писемності та історії. Цього дня також вшановується мученик Каллістрат Воїн, якому моляться за військових, просячи захисту та сили для тих, хто служить на захисті батьківщини.

Міжнародні святаЩороку цього дня проводиться Всесвітній день туризму, який популяризує подорожі як частину культури та економіки. Також 27 вересня у світі відзначають День астрономії, День мережива, День кроликів, День без м’яса та День грибів.

Свята в УкраїніВ Україні офіційно 27 вересня відзначають День туризму та День вихователя. Ця дата важлива для всіх, хто працює у сфері дошкільної освіти, адже вихователі допомагають малюкам соціалізуватися та готують їх до школи.

Крім того, в останню суботу вересня три міста святкують свої Дні народження: стародавній і мальовничий Хмельницький, прифронтовий Краматорськ та багатонаціональний Ужгород.

Народні традиції та прикметиУ народі 27 вересня вважають вдалим днем для збору меду, роботи на пасіці та продажу бджолярської продукції. Існує повір’я: щоб не хворіти восени, треба з’їсти ложку меду.

Прикмети цього дня пророкують погоду:

південний вітер обіцяє потепління,

дощ — до вологого жовтня,

грім — до негоди,

ворони та граки великими зграями — до похолодання.

Що не можна робити 27 вересняЦей день вважається несприятливим для далеких поїздок, фінансових справ і походів у дикі місця. Заборонені сварки, брехня і плітки. А оскільки це свято бджолярів, не можна ображати бджіл.