Субота, 18 Квітня, 2026

Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

Важливі новини

Україна: незручна реальність у світі старих імперських ігор

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В обох випадках завжди є сильніший, правила для якого відрізняються від загальних. Це замкнуте коло дещо нагадує реалії часів станових монархій, коли всі мають визначені і прописані ролі, існує усталений порядок речей, а будь-які зміни є аномаліями. Лиш українцям у цій системі координат не сидиться на місці. Вони раз у раз перевертають усе з ніг на голову й шукають своє місце під сонцем. Принаймні останнім часом, зазначає видання ZAXID.net.

У підручниках з історії України ми десятиліттями спостерігали образ безправного українського народу. Гніт, полонізація, русифікація, утиски… Проте світ дещо інший. Він непередбачуваний і несправедливий, містить багато підлості й непослідовності. Однак, навіть цього не помічаючи, ми живемо поруч із дивовижними людьми. Вони гідні захоплення й написання про них книг, зйомки фільмів. Виклик усталеному порядку та несправедливості, багаторічним пропагандистським кліше – кредо багатьох наших співвітчизників. Власне це і є шлях до набуття Україною суб’єктності. Не всім він подобається, але інакше не буває.

Проголошення незалежної України відбулося фактично і юридично, але до свідомості людей (часто і самих українців) це дійшло далеко не зразу. Нас довго сприймали за росіян і такими себе бачили багато українців. Одні й інші користувалися дивними й ефемерними конструктами на кшталт «русскіє». Вважали, що кажуть про всіх, хто жив у Російській імперії і Радянському Союзі.

Про тих, які, в їхньому сприйнятті, волею випадку та обставин, не стали частиною Російської Федерації. При цьому вони ще й згадують якусь «Росію». Проте власне «Росії» ніколи не існувало. Є люди в Україні, Білорусі, Казахстані тощо, які вважають себе «русскімі» і бачать у цьому зв’язок з «Росією», але назва тієї держави на болотах – Російська Федерація. Перед тим був СРСР. Ще раніше Російська імперія. До неї Московія. «Росії» не було і зараз немає. Є Україна, Білорусь і Російська Федерація. «Росія» – лиш у схемах російських пропагандистів.

Їм вигідно поширювати нісенітниці про князя Володимира, «правителя Росії» або про єдиний історичний шлях і спільну колиску, тобто брехню про українців, білорусів і росіян, які нібито є одним народом. У це вкладають великі гроші, про це без упину торочить їхня пропаганда, довільно інтерпретуючи події минулого у вигідному для себе ключі.

«Дослідження» в такому дусі пишуть у Російській Федерації, на Заході та й у нас. Донедавна це взагалі був домінантний політичний наратив, коли говорили про Східну Європу. Цей простір вважався російською сферою впливу. Така матриця, усталена й закореніла, але побудована на брехні й несправедливості, не передбачала коректур і всіх влаштовувала. Подекуди від такого мислення бояться відступити досі. Наприклад, на Заході.

Дії й позицію Російської Федерації можна пояснити, якщо бути свідомим політичного мракобісся, яке там буяє. Імперської діареї, що властива політикуму, елітам і значній частині їхнього населення. Дивною є поведінка цивілізованого світу.

Постійно апелюючи до раціонального мислення й загальнолюдських цінностей, колективний Захід так і не наважився поставити під сумнів тиражовані росіянами вигадки. Навіть попри те, що не всі з них історичні чи нейтральні. Більшість – ксенофобські й суперечать цінностям Заходу, а значна частина – політичні й відверто спрямовані проти Європи.

Проте це ніколи нікого не хвилювало. Пихаті росіяни вирізнялися зверхністю й підлістю, куди б не закинула їх доля. Упередженість і деспотизм фонтанували російські владні особи на міжнародному рівні. Усіх все влаштовувало. Це сприймали за норму. «Дітям Сталіна» можна. Лише коли руки росіян стали по лікоть у крові, адекватна частина світу зрозуміла, що так тривати більше не може.

Хоча критикувати світ за світоглядну незрілість чи брак принциповості ми не можемо. Навіть після проголошення незалежності багато українців довго вірили російській пропаганді, дивились російські фільми і слухали тиражовану росіянами музику.

Українське вважали неякісним і не помічали, що російська продукція отруєна пропагандою і зневагою до всього людського. Масштабність цих процесів була такою, що виникало відчуття, наче нам готують теплу ванну. Ціль – ще одна Білорусь, тобто деполітизована пустеля, зі жителями якої можна робити все, що заманеться. Тоді й взяли слово свідомі українці.

Від 2004 року і досі українці неодноразово міняли хід історії. Це були внутрішні питання. Як оскарження результатів виборів у 2004 році. Події масштабні. Як Революція гідності та відбиття російської агресії, що потрапило в поле зору всього світу.

Цей момент часто за лаштунками, але українці неодноразово брали ініціативу у свої руки в найнесподіваніші моменти і міняли усталений порядок. Це руйнувало «договірняки», ламало плани політикам, які по-чемберленівськи «вирішують» питання.

Коли здавалося, що виходу немає, своє слово казали українці. Валили Радянський Союз, зокрема, росіяни. Скажімо, коли Боріс Єльцин закликав своїх прихильників виходити на протести. Проте поховали СРСР, між іншим, українці, які в грудні 1991 року проголосували на референдумі за незалежність. Згодом ця карта стала політичним козирем Леоніда Кравчука.

Демократичні протести українців у 2004 році дозволили Віктору Ющенку, чи не найуспішнішому в історії нашої країни прем’єр-міністру, відновити справедливість і стати президентом. Українці міняли хід подій під час Революції гідності та в часі злочинної агресії Російської Федерації проти нашої країни. У першому випадку від нас не очікували такої згуртованості й волі, у другому – стійкості.

На жаль, жоден із цих несподіваних маневрів українське суспільство не зуміло трансформувати в системні й послідовні політичні реформи, які дозволили б створити ефективні державні органи, справедливі суди та рівні для всіх правила.

У моменті з проголошенням державної незалежності України в 1991 році був фактор несподіванки й ламання усталених порядків. Фактор несподіванки спрацював і під час подій 2004 року, 2013-2014 років, а також у 2022-му. Під час Помаранчевої революції в потенціал та самоорганізацію українців не вірили бандити з Партії регіонів, які хотіли прийти до влади шляхом фальсифікації виборів.

Під час Революції гідності українці сколихнули весь світ, показавши найбільш демократичним країнам, еліти яких забули значення слів «цінності» й «демократія», що таке воля, принципи і самобутність. Перегородивши шлях путінській чумі, українці розбили цинічні плани й очікування колективного Заходу про окупацію частини України російськими військами та наступну партизанську війну на цих територіях.

Прикладом раптових і несподіваних дій українців можна вважати й операцію ЗСУ на теренах Курщини. Ми досі достеменно не знаємо, якими були цілі цієї операції та в якому контексті бачить ці події Генеральний штаб ЗСУ, але цей наступ став несподіванкою для людей в Україні, на Заході і в Росії.

На адресу операції української сторони звучало багато критики. Проте незаперечним є те, що вона підняла дух і дала надію українцям. Не менш важливо, що ці раптові масштабні дії розвіяли низку міфів російської пропаганди. Було розрубано й гордіїв вузол настроїв на Заході, який, таке враження, почав шукати шляхи примирення сторін – навіть шляхом суттєвих поступок України.

Курська операція триває і має певні позитивні наслідки для української сторони. Проте й ейфорія від неї спала. Над нами знову загроза заморозки війни на невизначених (вважай – невигідних для України) умовах. На Заході поступово повертаються до політики розведення руками і перебігання між краплинками.

Вкотре українці перевернули усе з ніг на голову, але чи принесе це користь для нашої країни в довготерміновій перспективі? Ситуативний розрив шаблону працює, але не так довго, як цього хотілося б. Очевидно, що ні виграти війну, ні збудувати ефективні державні інститути ситуативними стрибками не вийде.

Українці мали безліч нагод, щоб у цьому переконатися. Одне й інше потребує стратегічного і продуманого плану, бачення. Якщо цього не буде, нас надалі чекатимуть гойдалки настрою й очікувань. Перевалювання між ейфорією, що сягає хмар, та нестерпною рутиною, яка тягне на дно. Ми, зрозуміло, сподіваємося на перше, але в якийсь момент може переважити друге.

Євген Гулюк

Корупційні правопорушення серед посадових осіб медико-соціальних експертних комісій: результати перевірок та резонансні справи

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

Дослідження виявило обмеження ШІ у виконанні складних професійних завдань

Результати спільного дослідження компанії Scale AI та Центру безпеки штучного інтелекту свідчать, що сучасні системи штучного інтелекту наразі не можуть повністю замінити спеціалістів у галузях дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє видання Washington Post, посилаючись на підсумки масштабного тестування популярних ШІ-моделей у реальних робочих умовах.

У межах дослідження науковці перевірили можливості таких систем, як ChatGPT, Gemini та Claude, залучивши їх до виконання сотень фріланс-проєктів. Завдання були максимально наближені до реальних замовлень на ринку: від розробки 3D-анімації, створення вебігор і написання програмного коду до форматування наукових матеріалів та побудови складних аналітичних моделей. Оцінювалася не лише коректність результатів, а й здатність ШІ розуміти контекст, дотримуватися вимог замовника та адаптуватися до змін у процесі роботи.

Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

Російська авіація обстріляла Сумщину: серед постраждалих дитина

Атака російських військ на території Сумської області сталася, коли...

Артем Мілевський пояснив, чому досі спілкується російською

Колішній футболіст збірної України Артем Мілевський знову опинився в центрі мовного скандалу. У своєму відео в TikTok він розповів, чому досі не володіє українською мовою. “Чому ти державною не розмовляєш? Тому що в мене не було часу вчити державну, я говорив, що я – іранець із Мінська”, – зазначив він. За його словами, у дитинстві […]

The post Артем Мілевський пояснив, чому досі спілкується російською first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

Систематичність порушень

УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

Недоторканість керівництва

Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

Чи буде світло в кінці тунелю

Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.

Останні новини