Телеведучий Олексій Суханов хоче всиновити дитину з дитбудинку

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.