Тепло в кожному моменті: зимовий відпочинок Христини Решетнік у Буковелі

Українська громада у Сполучених Штатах, яка скористалася гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилася перед серйозною загрозою втрати легального перебування. Після зміни адміністрації у Вашингтоні механізм продовження дозволів, що мав забезпечувати безперервність гуманітарного статусу, фактично перестав працювати. Попри часткове відновлення розгляду документів, ситуація залишається невизначеною, а тисячі людей — у підвішеному стані. Про поточний стан справ повідомляє агентство Reuters, звертаючи увагу на масштаби проблеми та її можливі наслідки для українців у США.

Гуманітарна програма Uniting for Ukraine була створена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена як тимчасовий механізм захисту для громадян України, які рятувалися від війни. Завдяки ній близько 260 тисяч українців отримали дозволи на перебування строком на два роки з можливістю подальшого продовження. Для багатьох це стало шансом знайти безпечне місце проживання, розпочати роботу, оформити навчання для дітей та стабілізувати своє життя за кордоном.

Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

Марк Кансіан, висококваліфікований аналітик з стратегічних досліджень, настоює на тому, що Україна в даний момент активно зосереджує свої зусилля на здійсненні рішучих ударів, спрямованих на російський військовий комплекс у Криму. За його переконанням, цей крок є не лише виправданим зі стратегічної точки зору, але й може забезпечити Україні вагому перевагу у подальших військових операціях. Стратегічна мета такої дії полягає в тому, щоб змусити російську сторону переглянути свої плани щодо Криму і змінити стратегічну доктрину, сприймаючи Україну як серйозного партнера у геополітичних розрахунках. Кансіан підкреслює, що такий крок має бути підтриманий не лише військовою силою, але й дипломатичними і політичними зусиллями для забезпечення успішного завершення стратегічного курсу, визначеного Україною.

Крим, за його словами, є привабливою метою, оскільки там розташовано безліч стаціонарних військових об’єктів, як-от аеродроми і порти, які нелегко замаскувати або розосередити.

«Я не думаю, що українці зможуть відрізати Крим, але вони можуть змусити жителів Криму почуватися некомфортно», – підкреслив він.

Україна двічі пошкоджувала Керченський міст, що з’єднує Крим з Росією, внаслідок чого Росія перестала використовувати його для військових поставок. Зараз [росіяни] перевозять вантажі залізницею через зайняті частини України.

У США деякі члени Конгресу чинять тиск на адміністрацію Байдена, домагаючись дозволу для України обстрілювати російську територію з ATACMS та інших видів зброї американського виробництва.

Заборона на використання зброї по російській території перешкоджає зусиллям України зупинити нещодавнє вторгнення Москви на північний схід Харківської області.

Аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос вказує, що США могли б негайно змінити бойову обстановку на Харківському напрямку, якби білий дім зняв цю заборону.

Москві перекидати війська і зброю на цей фронт набагато зручніше ефективніше, ніж в інших регіонах. Російським військам на сході доводиться розосереджуватися і маскувати позиції за лінією фронту.

«Українці не можуть вступити з ними в бій, поки вони не перетнуть міжнародний кордон», – підкреслив експерт.