Тепло з дощами: синоптики розповіли, якою буде погода в неділю

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Київські правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми розповсюдження заборонених речовин у столиці. За даними слідства, організатори нелегального бізнесу розробили витончену систему маскування та розповсюдження психоактивних речовин під виглядом косметичних засобів.

Слідчі встановили, що злочинна група імпортувала товар з європейських країн, використовуючи міжнародні канали постачання. Це дозволяло їм обходити стандартні процедури митного контролю та мінімізувати ризики виявлення.

За попередніми оцінками, щомісячний обіг коштів у цій схемі перевищував мільйон гривень, що свідчить про значні масштаби операції та її вплив на нелегальний ринок столиці.

Експерти з питань боротьби з незаконним обігом психоактивних речовин відзначають, що подібні схеми стають все більш витонченими, що вимагає постійного вдосконалення методів виявлення та протидії з боку правоохоронних органів.

Ця операція підкреслює важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з транскордонною злочинністю. Правоохоронці наголошують на необхідності посилення контролю за імпортом косметичних та інших товарів, які потенційно можуть використовуватися для маскування заборонених речовин.

Медичні експерти звертають увагу на небезпеку, яку становлять подібні схеми для здоров'я населення. Маскування психоактивних речовин під косметичні засоби може призвести до непередбачуваних наслідків для споживачів, які можуть несвідомо придбати небезпечний продукт.

Соціологи відзначають, що такі випадки підкреслюють необхідність посилення профілактичних заходів та інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин.

Правозахисники наголошують на важливості дотримання законності під час проведення подібних операцій та забезпечення прав підозрюваних у ході слідства.

Ця подія також привернула увагу до питання регулювання ринку косметичних засобів та необхідності посилення контролю за їх складом та походженням.

Експерти з економічної безпеки відзначають, що подібні схеми не лише становлять загрозу для здоров'я населення, але й підривають легальну економіку, створюючи несправедливу конкуренцію та ухиляючись від сплати податків.

Загалом, ця операція демонструє складність викликів, з якими стикаються правоохоронні органи у боротьбі з незаконним обігом психоактивних речовин, та підкреслює необхідність комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

За даними правоохоронців, наркобізнес організував 33-річний киянин, який зараз проживає за кордоном, звідки і постачав наркотики. До незаконної діяльності він залучив ще шістьох учасників.

Наркотики та психотропи маскували у предметах побутової хімії та косметики.

У березні минулого року правоохоронці провели перший етап спецоперації та затримали трьох фігурантів, у яких вилучили кокаїну на мільйон гривень. Згодом поліцейські задокументували діяльність ще чотирьох осіб, причетних до наркоторгівлі.

29 червня в Києві правоохоронці провели 10 одночасних санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів та в їхніх автівках: слідчі вилучили понад 80 гр кокаїну, 50 гр метамфетаміну, 100 пігулок МДМА, електронні ваги, прилади для пакування наркотичних засобів під виглядом косметичних засобів, гроші в національній та іноземній валюті, пакувальні матеріали, “чорнові” записи.

Орієнтовна вартість вилученого “товару” за цінами “чорного” ринку становить понад 3,5 мільйона гривень. Речові докази відправлені на експертизу

Чотирьох учасників групи затримали у порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру за збут наркотичних засобів групою осіб (ч. 2 ст. 307 ККУ). Окрім того, обвинувальний акт відносно одного з підозрюваних вже розглядається Оболонським районним судом м. Києва за аналогічною статтею.

Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Поліцейські встановлюють усіх осіб, причетних до постачання наркотиків з Європи до України.