Тепло з дощами: синоптики розповіли, якою буде погода в неділю

35-річна танцівниця та дружина відомого артиста Позитива Юлія Сахневич продовжує захоплювати своїми зовнішніми змінами та фізичною формою після народження дитини. Зірка поділилася серією нових відвертих фото, на яких вона продемонструвала бездоганний вигляд і звабливий стиль. Юлія вибрала лаконічний підпис до своїх світлин: «Бути. Тут і зараз. Жінкою», підкреслюючи важливість жити в моменті та цінувати кожну мить.

На знімках танцівниця позує у чорній білизні в сіточку, яку доповнює елегантною накидкою. Її образ вражає не тільки сексуальністю, але й природною елегантністю. Юлія робить акцент на макіяжі, який підкреслює її небесно-блакитні очі, а її волосся виглядає бездоганно прямим і блискучим.

Фотографії підкреслюють жіночність і впевненість Юлії, а її образ викликав жваву реакцію мережі. У коментарях під публікацією засипали компліментами:

«Очі неймовірні!»,«Яка розкішна фотосесія!»,«Ну це просто вау!»,«Погляд дикої кішки. Енергетика фатальної жінки».

На нові світлини відреагував і сам Позитив — артист коротко прокоментував фотосесію дружини словом «Моя» та додав сердечко.

Сахневич активно повертається до роботи після народження дитини. Вона бере участь у новому сезоні «Танців з зірками», де стане партнеркою телеведучого Григорія Решетника. Прем’єру проєкту глядачі побачать уже зовсім скоро.

Російські військові сили, вперше за часів конфлікту з Україною, застосували під час обстрілу селища Велика Писарівка в Сумській області півторатонну термобаричну авіаційну бомбу ОДАБ-1500. Про це повідомив військовий експерт німецького видання "Bild" Юліан Рьопке. Інцидент стався неподалік від району Грайворон у Бєлгородській області Російської Федерації. Після вибуху бомби у небі утворився вражаючий "гриб" висотою кілька кілометрів. Інші збитки не були оголошені, проте Рьопке вважає цей інцидент новим рівнем насильства Росії проти мирного населення. Раніше агресори використовували подібні бомби, але їх маса не перевищувала п'яти центнерів. Ця нова бомба, перед вибухом, створює сильно горючі аерозолі, що призводять до пожежі в повітрі. Президент України Володимир Зеленський раніше публічно наголошував, що Росія знищує Україну за допомогою ракет і авіаційних бомб, а країна не має належних засобів протиповітряної оборони для адекватного захисту. Наразі головна надія країни – на підтримку від Заходу.

Використання Росією під час обстрілу українських територій такої масивної та смертоносної зброї, як термобарична бомба ОДАБ-1500, свідчить про зростання насильства та загострення конфлікту на сході України. Цей інцидент підкреслює необхідність активного міжнародного реагування на агресію Росії та надання підтримки Україні. Президент України Володимир Зеленський вже наголосив на недостатності українських протиповітряних систем оборони, тож допомога та підтримка від західних партнерів є критично важливими для забезпечення безпеки та суверенітету України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

“Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.