The Telegraph: дівчата залишають Україну — і це серйозна проблема

Національний банк України повідомив, що не володіє технічними можливостями встановити походження доларових банкнот у фірмовому пакуванні, вилучених правоохоронцями під час обшуків у межах розслідування так званого «Міндічгейту». Інформація про це надійшла у відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди». Пачки доларів у фірмовому пакуванні викликали особливу зацікавленість через їхню можливу роль у фінансових операціях, пов’язаних із підозрілими схемами, але встановити їхнє походження НБУ не зміг.

У відповіді зазначено, що Нацбанк не має доступу до системи, яка дозволяла б простежити рух конкретних серій банкнот через міжнародні та внутрішні канали обігу. За словами представників регулятора, навіть якщо купюри зберігаються у початковій упаковці банку, ідентифікувати їх шлях від випуску у США до потрапляння на територію України технічно неможливо. Відповідні дані перебувають у компетенції іноземних фінансових органів, з якими Нацбанк не має безпосереднього механізму обміну інформацією для таких випадків.

У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

– добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;– обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;– банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

Науковці Національного антарктичного наукового центру здійснили успішну експедицію, під час якої зафіксували звуки рідкісних китів південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці українських біологів та дослідників. Поділитися цією новиною вони вирішили у соцмережах.

Південні плавуни привертають увагу не лише своєю рідкістю, але і недостатньо вивченою поведінкою. Зустрічі з ними в районі станції “Академік Вернадський” стали особливою подією. Біологи використовували українське дослідницьке судно “Ноосфера”, щоб провести комплексні наукові дослідження. Вони спостерігали візуально, застосовували “акустичне тралення” та виконували пошук тварин з моторного човна.

Уже першого дня роботи експедиційного судна науковці зустріли групу з 5 південних плавунів, зробили фотознімки та зафіксували їхні звуки. Для успішних записів звуків китів використовувалася спеціальна акустична система, що включала акустичний рекордер, трос довжиною 180 метрів, крило та хвостовик, що забезпечило якісні записи навіть під час руху судна.

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів, де, крім плавунів, були зафіксовані звуки косаток і горбатих китів. Однак для повного розуміння звукового середовища морських ссавців необхідно провести докладний аналіз.

Ці дослідження стали важливим внеском у розуміння морських ссавців та їхніх способів спілкування. Пасивний акустичний моніторинг особливо цінний, оскільки він дозволяє вивчити сезонність перебування тварин у місцях, де постійні спостереження людей неможливі. Ці дослідження є важливим кроком у напрямку розширення нашого розуміння підводного світу та сприяють розвитку акустичного “словника” морських ссавців.

Експедиція українських науковців до району станції “Академік Вернадський” виявилася успішною і дозволила зафіксувати звуки рідкісних південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці біологів та дослідників, що використовували новітні технології для збору даних.

Виявлені звуки, записані за допомогою спеціальної акустичної системи, включають не лише плавунів, а й інших морських ссавців, таких як косатки і горбаті кити. Це відкриває можливості для подальших досліджень щодо поведінки та комунікації цих тварин.

Пасивний акустичний моніторинг є ефективним методом вивчення морських ссавців, оскільки він дозволяє вивчити їхню активність у природному середовищі без втручання з боку людини.

Отримані результати стануть важливим внеском у розуміння підводного світу та сприятимуть подальшому розвитку досліджень морських ссавців, їхніх звукових сигналів та способів спілкування.

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.