Тіла полонених: Росія може приховувати сліди злочинів

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, з 2022 року його платформа централізувала і проаналізувала два мільйони годин відеозаписів, що надійшли від 15 тисяч операторів дронів на лінії фронту.

«Ці дані – їжа для ШІ. Якщо ви хочете навчити штучний інтелект, дайте йому два мільйони годин відео, і він стане чимось надприродним», – зазначив Дмитрієв.

За його словами, цей масив даних можна використовувати для тренування моделей ШІ в тактичному аналізі, розпізнаванні цілей і оцінці ефективності озброєнь. «Фактично, це досвід, який можна перетворити в математичну форму. Програми ШІ можуть вивчити траєкторії і кути, під якими зброя працює найбільш ефективно», – додав він.

Наразі сховище поповнюється на 5-6 терабайт даних щодня. Цей масив даних уже викликав інтерес з боку іноземних союзників України.

На Заході підтверджують цінність такого обсягу інформації. «Люди можуть інтуїтивно розпізнавати об’єкти, але машини мають бути навчені визначати, що є дорогою, природною перешкодою чи засідкою», – зазначив Семюел Бендетт, експерт Центру нової американської безпеки.

Крім того, Україна розробляє й інші інноваційні системи. Наприклад, технологія «Avengers» Міноборони України ідентифікує до 12 тисяч одиниць російської техніки на тиждень за допомогою ШІ. Також ведуться роботи над створенням «роїв» дронів, де десятки пристроїв керуватимуться централізованою системою (глава Мінцифри Федоров обіцяв їх застосування вже наступного року).

При цьому США цікавлять ці розробки не в контексті війни з Росією, а в рамках підготовки до можливих зіткнень у Тихоокеанському регіоні, пише Reuters із посиланням на фахівців.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.