Тіна Кароль поділилася рідкісними фото з сином Веніаміном

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Одним із символів змін, викликаних катастрофою, стали східні деревні жаби, чия шкіра змінила колір із зеленого на чорний. За словами Германа Орізаоли, дослідника з Університету Ов’єдо в Іспанії, меланін у темній шкірі жаб допомагає їм ефективніше протистояти радіації. Втім, ця мутація виникла незабаром після аварії 1986 року й не пов’язана з поточним рівнем радіації.

“Ми не виявили жодної різниці у віці чи швидкості старіння між жабами, зібраними у зоні відчуження та поза нею”, — зазначив Орізаола. Це свідчить, що сучасний рівень радіації не має значного впливу на їхнє здоров’я.

Науковці зазначають, що понад 90% радіоактивного матеріалу, викинутого внаслідок аварії, вже розпалося. Найнебезпечніші ізотопи, такі як йод-131, розпалися за кілька місяців після катастрофи. Багато місцевостей у зоні відчуження сьогодні мають радіаційний фон, порівняний із природним у різних куточках світу.

Дослідники вважають, що екологічна ситуація в зоні навіть краща, ніж у багатьох густонаселених регіонах. Протягом 38 років відсутність людської діяльності дала змогу біорізноманіттю процвітати, перетворивши зону на унікальний природний заповідник.

Попри обнадійливі дані, Герман Орізаола закликає залишити зону відчуження без людського втручання. “Цінність території як природної лабораторії для вивчення наслідків радіації та як ключової зони для збереження природи перевищує її придатність для проживання людей”, — вважає він.

Дослідник пропонує перетворити Чорнобильську зону на природний заповідник і меморіал, який нагадуватиме про трагедію та слугуватиме прикладом взаємодії природи з техногенними факторами.

Чорнобильська зона залишається прикладом того, як природа може адаптуватися до екстремальних умов. Унікальні дослідження, такі як вивчення чорних жаб, відкривають нові перспективи у розумінні впливу радіації на екосистеми та живі організми. Однак це не означає, що людство має право на нову експлуатацію цих земель.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

Долінце пояснив, що пошкодження злітно-посадкових смуг, хоча і створює тимчасові перешкоди, не призводить до довготривалого ефекту. Ворог може швидко відремонтувати такі пошкодження або використовувати альтернативні майданчики для зльоту та посадки.

Долінце зазначив, що Росія нині неспроможна самостійно виробляти нові літаки, а ремонт пошкоджених літаків є дуже складним і тривалим процесом.

“Навіть пошкоджений літак виводиться з ладу на кілька місяців, а інколи й на кілька років. У разі серйозних пошкоджень його дешевше списати, ніж ремонтувати. Виробничих потужностей для виготовлення важких бомбардувальників Росія наразі не має. Таким чином, знищення значної частини літаків може залишити російську авіацію без стратегічних сил”, – пояснив експерт.

Він також уточнив, що військові аеродроми РФ мають досить живучу інфраструктуру, яка дозволяє відновлювати роботу після ударів. Відновлення може зайняти від кількох днів до тижнів, або ж використовуються мобільні комплекси для компенсації втраченої інфраструктури.

“Під’їжджає генератор, включається, і аеродром може працювати далі, хоч і не на повну потужність”, – додав Долінце.

28 липня ЗСУ знищили винищувач Су-30СМ і могли пошкодити ще один літак. На супутникових знімках було видно наслідки ударів.

Станом на 23 липня на аеродромі “Саки” базувалися дев’ять літаків Су-24, п’ять Су-30СМ, три Су-30СМ2 (один з яких не робочий) і ще один Су-30.