Вівторок, 2 Червня, 2026

Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

Важливі новини

Розслідування ЗМІ: Тіньові схеми в Міноборони на суму 50 мільярдів

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.

Зеленський може відвідати Сербію: історичний візит в умовах війни

Президент України Володимир Зеленський може здійснити свій перший офіційний...

40% людей свідомо не читають новини — дослідження

Схоже, що світова аудиторія втомилася від поганих новин. Війна в Україні, ескалація на Близькому Сході, інфляція та глобальні конфлікти — у поєднанні з нескінченним скролінгом це починає серйозно впливати на психічне здоров’я мільйонів людей. Згідно з новим звітом Reuters Institute про цифрові новини, дедалі більше людей свідомо уникають інформації. У середньому 40% опитаних у 48 […]

Посадовця засудили за хабар і підробку документів — відбувся штрафом

Колишній начальник відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю Люботинської міської ради Денис Мироненко отримав вирок за отримання неправомірної вигоди та внесення неправдивих даних до офіційних документів. Як йдеться у вироку суду, Мироненка визнали винним за ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом) та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення). Слідство встановило, що […]

Виклик розвитку: половина підприємств України бореться зі стрімким зростанням дефіциту робочої сили

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

Останні новини