Важливість збереження культурної спадщини в сучасному світі

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

За аналізом американських аналітиків з The New York Times, Україні може вдалося протриматися протягом певного періоду цього року без збільшення військової допомоги від Сполучених Штатів Америки. Проте такий курс дій негативно вплине на перспективи відновлення української армії, що робить цей момент найбільш небезпечним для України з часу початку повномасштабної війни. Незважаючи на те, що Україна не буде негайно розгромлена без американської допомоги, існує значний ризик нестачі техніки та боєприпасів для поповнення своїх військ. Аналітики вважають, що європейські країни не мають достатньо засобів для забезпечення України таким рівнем підтримки. Відсутність подальшої американської допомоги може спричинити серйозне погіршення ситуації у другій половині цього року, що в свою чергу впливає на поле бою, де Росія використовує свою перевагу в артилерії та особовому складі для прориву оборони України. Частина американського пакета військової та фінансової допомоги, замороженого у Конгресі, не буде повністю спрямована на нове озброєння для України, а деяка частина буде використана на заміну вже поставленого озброєння з американських арсеналів, технічне обслуговування, запасні частини, навчання та інші потреби. Варто зазначити, що голосування за законопроект щодо фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню відбудеться у четвер, 8 лютого, хоча без міграційної реформи та безпеки кордону.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні наслідки від зменшення американської військової допомоги для України. Згідно з аналізом американських експертів, Україна може тимчасово утриматися без збільшення допомоги, але це може призвести до погіршення стану української армії та зростання загрози з боку Росії. Недостатність засобів для поповнення військ може позначитися на ефективності оборони. Надія на підтримку від європейських країн також є нестійкою, оскільки їхні ресурси обмежені. Ситуація може погіршитися у другій половині року, що може призвести до серйозних наслідків для України. Деяка частина американської допомоги вже заморожена, і частину коштів буде використано на потреби технічного обслуговування та навчання, а не на нове озброєння. У цілому, стаття підкреслює важливість американської підтримки для України та необхідність ретельного аналізу та стратегічного планування у військовій сфері.

У селищі Дубриничі на Закарпатті знайдено будинок, повністю готовий до заселення внутрішньо переміщеними особами, який залишився поза увагою офіційних реєстрів місцевої влади. За наявною інформацією, десятки обладнаних кімнат стоять пустими, хоча потреба у тимчасовому житлі для переселенців залишається надзвичайно високою.

Ситуацію привернув до уваги Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що бюрократичні перепони та відсутність своєчасного внесення об’єктів до державних реєстрів часто призводять до марнування ресурсів, призначених для допомоги людям, які змушені були покинути свої домівки через війну. Він наголосив на необхідності оперативного втручання та забезпечення прозорості в процесі реєстрації житлових об’єктів для переселенців.

За його словами, під час перевірки було встановлено, що будівля у Дубриничах повністю готова до проживання: приміщення облаштовані меблями та всім необхідним для розміщення людей. Водночас місцева громада подала до Закарпатської обласної військової адміністрації звіт про нібито «неготовність» об’єкта. У результаті будинок не потрапив до офіційного переліку місць тимчасового проживання для ВПО.

Фактично це заблокувало можливість заселення людей, які потребують житла.

«Готові кімнати нині стоять пустими, поки люди лишаються без даху над головою», — наголосив Лубінець.

Представник Омбудсмана в регіоні Андрій Крючков підтвердив, що приміщення відповідає вимогам для проживання. Будинок був підготовлений за підтримки Товариства Червоного Хреста України, однак зараз не використовується за призначенням.

Це вже не перший подібний випадок у Дубриничах. Раніше тут виявили ще одну будівлю, розраховану приблизно на 100 осіб, яку замість розміщення переселенців передали в комерційну оренду.

В Офісі Омбудсмана підкреслюють, що такі ситуації не лише погіршують становище ВПО, а й підривають довіру до органів влади та міжнародних партнерів, які фінансують облаштування житла для постраждалих від війни.

Дмитро Лубінець назвав ситуацію «кричущою несправедливістю» та припустив, що йдеться або про системний саботаж, або про грубу недбалість з боку місцевої влади. Він уже направив акти реагування до Закарпатської ОВА та Дубриницької сільської ради з вимогою терміново внести об’єкт до офіційних реєстрів і забезпечити заселення людей.