Тіньові механізми електронного ринку: як працює масштабна схема імпорту техніки в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, що у вересні 2023 року ПЦУ перейшла на новий церковний календар. Відтоді змінилися дати, коли колядують, щедрують і посівають. Ми розповімо, коли варто бажати сусідам щасливих свят за новим стилем.

Традиційна дата, коли колядують в Україні – це Різдво 2024, яке відзначають 25 грудня. Ось чому чимало красивих колядок оспівують народження Ісуса. Колядувати можна не тільки в саме свято, а й у Святвечір 24 грудня.

Колядки можна співати в будь-якому віці. У цих піснях прийнято захоплюватися побутом господарів, бажати їм достатку і міцного здоров’я. А в нагороду колядники отримують монету або гостинець. Як правило, що краще виконана пісня, то щедрішими будуть господарі.

В Україні чітко визначена дата, коли щедрувати дітям – це переддень Нового року 31 грудня. Віряни цього дня відзначають Щедрий вечір або свято Маланки.

Щедрівки, як і колядки, вихваляють господарство і містять побажання достатку в новому році. Зрозуміло, не обходиться і без прохання дати щедрувальникам чогось смачного. В Україні ці пісні заведено виконувати у святкових костюмах Василя, Кози і Меланки та інших персонажів. Виконання щедрівок перетворюється на справжню театралізовану виставу.

Посівають українці здавна на Старий Новий рік або церковне свято Василя, яке за новим стилем настає 1 січня.

Традиційно посівають в Україні тільки хлопчики та чоловіки. Посівалки присвячені настанню нового року та побажанню достатку в домі. Аби слова були переконливішими, під час пісні поріг господарів оселі обсипають зерном – на гарний урожай улітку.

Якщо ви досі дотримуєтеся старого церковного стилю, то дати зимових розваг будуть такі:

Раніше ми публікували повний православний календар на 2025 рік, у якому назвали найважливіші церковні свята прийдешнього року.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У своїй промові перед судом Христина Соловій продовжила висловлювати свою позицію, знову вилаявшись на адресу російського диктатора Володимира Путіна. Суддя попросив співачку бути більш стриманою, проте Соловій не визнала своєї вини. Вона підкреслила, що це слухання є не тільки юридичною справою, але й випробуванням зрілості українського суспільства та його здатності захищати свободу слова.

“У нашій історії розумію, що Ілліч Ленін – це той самий Путін, який окупував і приборкав Україну. Якщо українці створили пісню, яку тепер знають усі, цитую: «Путін *уйло», то ми маємо право називати Леніна забороненими словами,” – заявила співачка під час засідання.

Адвокат співачки також звернув увагу на численні порушення під час складання протоколу. Він зазначив, що докази, подані проти Соловій, не були достатньо переконливими для доведення її провини.

Після розгляду доказів та заслухання сторін суддя постановив виправдати артистку.

Ця справа бере свій початок із виступу Христини Соловій на фестивалі «Виделкаfest», який відбувся 26 липня. Під час спілкування з публікою співачка запитала, чи подобається глядачам колишня назва міста Чорноморськ – Іллічівськ, а потім назвала цю назву “повною х**нею”.

Після концерту місцеві жителі подали заяву до поліції, звинувативши Соловій у порушенні громадського порядку. Поліція склала на співачку протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство.

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.