Неділя, 19 Квітня, 2026

Яйця, м’ясо, овочі: великодній набір продуктів знову здорожчав

Важливі новини

Відкриття кордону з Польщею: Шмигаль розповів про необхідні “болісні компроміси”

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Названо дні магнітних бур у травні: що робити метеозалежним

У травні 2025 року Землю накриють кілька магнітних бур, які можуть вплинути на самопочуття метеозалежних людей. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), впродовж місяця прогнозуються як незначні геомагнітні коливання, так і окремі збурення червоного рівня. Коли очікуються магнітні бурі Інтенсивність космічної активності вимірюється за Kp-індексом – шкалою від 0 до 9. […]

Зменшення військової підтримки України: нові виклики для обороноздатності та стабільності

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн

Український енергетичний сектор опинився у кризовій ситуації через рекордний рівень заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, яка досягла 34,5 млрд грн за 2024 рік. Про це заявив Адріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”. За його словами, це зростання становить 12,7% у порівнянні з попереднім роком. З цієї суми борг НЕК “Укренерго” перед […]

The post Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів

Заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Костянтин Коротич подав декларацію, яка виявилася далекою від реальності. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило невідповідності на 8,38 млн гривень, а перевірка його фінансових операцій свідчить про можливі махінації. Чиновник заявив, що ні він, ні його дружина Інна, ні діти – син і дочка Валерія – […]

The post Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Напередодні Великодня українці стикаються з черговим ударом по гаманцю — святковий кошик подорожчав на 17% порівняно з 2024 роком. Якщо минулого року великодній набір продуктів для родини з чотирьох осіб коштував близько 1422 гривень, то цьогоріч — вже 1663,26 грн. А якщо додати до кошика овочі, фрукти й вино, то вартість святкування сягне 2009,76 грн, що майже на 22% більше, ніж торік.

Про це повідомив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. Він пояснив, що причинами зростання стали високий попит, подорожчання сировини та вплив війни на аграрний сектор і логістику.

Найбільше зросли в ціні паски, яйця, м’ясо та овочі.

Паска — найвищий стрибок цін
Вартість приготування великодньої паски за класичним рецептом зросла на 38,6% і становить 318,4 грн за 3–4 вироби по 500–600 г. Домашня паска з борошна, яєць, масла, молока, цукру, дріжджів та родзинок коштує 232,96 грн за 1 кг — майже на третину дорожче, ніж торік.

Основні причини — зростання цін на вершкове масло (до 121 грн за 200 г), молоко (30 грн за 0,5 л), яйця (58 грн за 8 шт), борошно (+62,4%) та цукор (+16,8%).

Яйця — попит тягне ціни вгору
Курячі яйця, незамінний продукт у кошику, за рік подорожчали майже на 30%. Середня ціна — 76,4 грн за десяток. Аналітики зазначають, що через святковий ажіотаж суттєвого зниження не очікується до травня, коли домашні господарства збільшать пропозицію.

М’ясо та молочка — дорожчають швидше за інфляцію
М’ясні вироби займають найбільшу частку вартості кошика. Домашня ковбаса коштує 212,5 грн за 0,5 кг, буженина — 303 грн, а сало — 123 грн. Зростання склало від 2,5% до 16,5%. Вершкове масло здорожчало на 37,8%, твердий сир — майже на 9%, м’який — на понад 11%.

Овочі, фрукти, вино — не кожному по кишені
Овочі та фрукти демонструють особливо різке зростання: огірки та помідори подорожчали в середньому на 80%. Яблука — на 60–70%. Навіть традиційний кагор стане дорожчим елементом святкування.

Війна як постійний чинник впливу
Експерти одностайні — ключовим чинником здорожчання залишається війна. Вона впливає на аграрне виробництво, транспортну логістику, інфраструктуру, а також енергетичні витрати. Хоча деякі продукти, як-от борошно чи цукор, трохи подешевшали в березні, у річному розрізі їхня ціна все одно зросла.

Тож цього року святковий стіл для багатьох українських родин стане справжнім фінансовим викликом.

Останні новини