ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Російський пропагандист та зв’язковий Кремля Михайло Звінчук, засновник телеграм-каналу “Рибар”, зазначив, що окупанти планують відмовитись від традиційних боїв у відкритих полях на користь більш складних і ризикованих міських боїв. За його словами, пріоритетними для росіян будуть Торецьк, Покровськ та Курахове, і окупанти вже готуються до наступу на Покровськ з південного сходу, після нещодавнього захоплення Селидового.

Це зміщення фокусу на міські бої є не випадковим — в умовах інтенсивних атак БПЛА з боку ЗСУ, росіяни намагаються знайти нові методи боротьби, які допоможуть їм зберегти тактичну перевагу на фронті.

Існує кілька причин, чому Росія обирає міські бої. Замість того, щоб вести наступ у відкритих полях, де їхня бронетехніка і артилерія можуть стати мішенями для українських безпілотників, окупанти вважають, що міські умови з багатоповерхівками та обмеженими просторами дають їм більше прикриття від атак дронів. Звінчук підкреслює, що це дозволить росіянам зберегти важку техніку та знизити ризики для піхоти.

Аналітики ISW також вважають, що стратегія РФ щодо міських боїв зможе допомогти зменшити витрати на використання бронетехніки та артилерії. Вони оцінюють, що таким чином окупанти спробують уникнути великих втрат, які неминуче супроводжують наступи через сільську місцевість і прифронтові населені пункти.

Однією з основних проблем для російських військ є ефективна протидія українським безпілотникам, які завдають значних втрат в їхніх лавах. Звінчук зазначив, що окупанти мають перевагу в артилерії, але через постійні атаки БПЛА ЗСУ не можуть значно просуватися на деяких ділянках фронту.

Щоб подолати ці проблеми, російське командування планує збільшити кількість дронів у своїх підрозділах, покладаючись на інтенсивну війну за допомогою БПЛА. Росіяни мають на меті, щоб краще оснащені війська могли ефективно боротися з українськими операторами дронів і вийти на нові рубежі.

Захоплення таких міст, як Куп’янськ та Часовий Яр, може мати значний оперативний вплив на геометрію фронту. Це, в свою чергу, поставить під загрозу основні оборонні позиції ЗСУ на відповідних напрямках.

З огляду на ці фактори, ISW вважає, що ці наступи можуть стати основою для нових атак російських військ взимку 2024-2025 років. Однак, як відзначають експерти, для Росії цей план пов’язаний із великими ризиками: очікуються значні втрати серед її військ через виснажливі операції в міських умовах.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.