Трагедія в Чернігові: Нові втрати від ракетного удару

Зараз дуже актуальна ситуація з енергетикою в Україні. Поширюються чутки про те, що дефіцит електроенергії у нашій країні буде зростати. Чому? Основним фактором, що впливає на цю ситуацію, є необхідність ремонту енергоблоків атомних електростанцій. Цей ремонт, на жаль, має відбуватися все частіше через зношеність обладнання та постійну навантаженість всіх енергетичних систем, які працюють у режимі 24/7.

Насамперед, потрібно зрозуміти, що енергетика – це серце будь-якої країни, а електроенергія – його кров. Якщо серце не функціонує належним чином, це може призвести до серйозних проблем для всього організму. Так само і з енергетикою: якщо ми не забезпечимо належний ремонт та підтримку енергетичних систем, можемо стати свідками серйозного кризового стану.

Дефіцит електроенергії може мати негативний вплив на всі сфери життя. Від промисловості до побуту – усе піддається ризику. Зниження виробництва, перебої в роботі підприємств, обмеження в споживанні електроенергії вдома – лише кілька наслідків, які можуть виникнути через недостатню кількість електроенергії.

Отже, вирішення цієї проблеми вимагає негайних заходів. Потрібно не лише вжити заходів для запобігання посиленню дефіциту енергії, а й розробити стратегії для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Тільки таким чином ми зможемо забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни та зберегти комфорт і безпеку для всіх її мешканців.

Готуйтеся до того, що цього року ймовірність настання «чорної зими» 90%.

Масовані обстріли окупантів призвели до того, що Україна втратила 85% своєї теплової генерації. Олена Лапенко, експерт проектів DiXi Group, повідомила про це. Внаслідок цього у країні наразі є серйозні труднощі з відновленням цієї генерації, і точні терміни її відновлення залишаються невідомими.

Втрата теплових і гідроелектростанцій становить серйозний удар для маневрової генерації, яка зазвичай компенсує піки споживання електроенергії вранці та ввечері. Навіть у теплий період року, недостатньої потужності буде недостатньо для задоволення потреб населення. Лапенко зауважує, що наразі немає чітких термінів відновлення, незважаючи на деякі заяви експертів.

Згідно з даними DiXi Group, у період з 2022 по 2023 рік споживання електроенергії в Україні зменшилося на 25-30% порівняно з попереднім періодом, період до вторгнення. Промисловість зменшила своє споживання на 45%, а населення на 16%. Загальна потужність генерування електроенергії зменшилася з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Це призвело до дефіциту електроенергії в українській енергосистемі влітку 2024 року.

Лапенко вказала, що існують три можливі сценарії на цей період. Перший сценарій передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим, при цьому дефіцит електроенергії в години максимальних навантажень складатиме 1,3 ГВт. У другому сценарії передбачено значне зростання споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур, що може призвести до дефіциту електроенергії до 2,86 ГВт. Третій сценарій передбачає помірні температури з новими руйнуваннями маневрової генерації, що може призвести до дефіциту на рівні 2,8 ГВт.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше оголошене обладнання не надходить вчасно. Через ці затримки в Україні не вистачає зброї для оснащення вже мобілізованих солдатів,

За словами Литвина, партнери України мають повний доступ до даних і можуть порівняти обіцянки з реальними поставками.

Не можна очікувати, що Україна компенсує затримки в логістиці або нерішучість у підтримці молодих хлопців на фронті,

Нагадаємо

Адміністрація Байдена закликає Україну змінити мобілізаційне законодавство для призову з 18 років. За даними AP, це необхідно для швидкого збільшення чисельності ЗСУ.

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.