Трагедія в Ніжині: керівник поліції вбив військового в ДТП

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку. Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише "Інститут вивчення війни" у зведенні від 28 березня.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі. Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів. Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року. Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту. Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури. Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу. Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми. Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Своєчасна військова допомога від США та розв'язання кадрових проблем з особовим складом є критично важливими для України в умовах можливого нового наступу Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

• Ротація та відпочинок передових підрозділів, оптимізація військової структури та інші заходи стають важливими факторами для зміцнення обороноздатності України.

• Постачання ключових західних систем, зокрема від США, може вирішально вплинути на подальший розвиток конфлікту і перспективи Збройних Сил РФ.

• Україна повинна активно працювати над вирішенням кадрових проблем та залученням підтримки з боку своїх партнерів для забезпечення стійкості та безпеки в регіоні.

• Подальший розвиток ситуації в Україні залежить від рішень та дій, які будуть прийняті у Вашингтоні, Києві та інших містах, а також від ефективності їхнього впровадження на польових умовах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

Протягом останніх п'яти років, Україна пережила вражаючий стрибок до лідерства серед країн-імпортерів зброї. За період з 2019 по 2023 рік, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг імпорту зброї зріс на неймовірних 6633%, порівняно з попереднім п'ятиріччям з 2014 по 2018 рік. Цей ріст призвів до того, що Україна зараз очолює світовий список імпортерів зброї.

Результати аналізу свідчать, що в той самий період експорт зброї з Росії вдвічі скоротився, що призвело до зниження її позицій у світовому рейтингу експортерів. Україна наразі займає перше місце серед країн Європи та четверте у світі за обсягом імпорту зброї.

Цей успіх став можливим завдяки широкому спектру отриманої основної зброї від понад 30 країн з 2022 року. Серед основних постачальників України є США (39% озброєння), Німеччина (14% озброєння) і Польща (13% озброєння).

У той же час, Росія втратила свої позиції на ринку зброї. Російські поставки були випереджені Францією, яка збільшила свій експорт озброєння на 47%. Крім того, експорт російської зброї впав на рекордні 53% за останні два роки, зменшившись до 10% загального обсягу на світовому ринку.

США залишаються найбільшим експортером зброї, забезпечивши 55% світового експорту, що на 20% більше, ніж у попередньому п’ятирічному періоді.

У висновках можна підкреслити, що Україна за останні п'ять років стала визнаним лідером серед імпортерів зброї, демонструючи значний зріст у цьому напрямку згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру. Цей ріст є наслідком рішучих кроків у розвитку оборонної галузі та стратегічних дипломатичних зусиль України.

Спадщина успіху полягає у широкому спектрі отриманої основної зброї від численних країн, що вказує на довіру міжнародного співтовариства до українських оборонних потреб. Це досягнення відображає високий рівень технологічного потенціалу та здатність України забезпечити власну безпеку в умовах геополітичних викликів.

Подальші перспективи України як лідера в імпорті зброї залежать від здатності країни до підтримки цього темпу розвитку та збереження стратегічних партнерств з ключовими постачальниками зброї. Такий успіх має важливе значення для зміцнення оборонної потужності України та забезпечення національної безпеки в умовах складної геополітичної ситуації.

Ситуація в Україні стає критичною, інформує NBC News. Збройні сили країни готуються до непоправного колапсу, а союзницька допомога ще не на горизонті. Російська армія продовжує своє впевнене наступання, надаючи Києву все більші та більші випробування. Сам президент Зеленський доклав зусиль, щоб підкреслити безперечність цієї ситуації. На жаль, пакет фінансової підтримки, який так довго очікувався, застряг у політичних турбулентностях Конгресу, залишивши Україну вразливою на фронті. Зменшення запасів боєприпасів та зростаючі втрати серед військовослужбовців породжують серйозні турботи, тоді як енергетична система країни знаходиться під непереборним тиском, який тягне за собою навіть перспективу дебордації протиповітряних оборонних систем. Україна відступає на глибоку оборону, активно будуючи протитанкові загородження та рви. Уряд прийняв непопулярне рішення зі зниження віку призову, щоб забезпечити більше ресурсів для мобілізації. Із тимчасового Часового Яру до наступу на Харків російські війська демонструють активність, що викликає побоювання серед українських військових. У світлі наближення президентських виборів у США залишається небагато часу, і в Києві вже з'являються ознаки турботи, що адміністрація Трампа може повністю припинити надання допомоги Україні або навіть примусити її відступити на територіальних умовах.

Україна переживає надзвичайно складний період у своїй історії, коли її Збройні сили готуються до можливого колапсу, а допомога від союзників наразі недоступна. Поступове наступання російської армії та відсутність необхідної підтримки з боку міжнародних партнерів ставлять Україну перед великими випробуваннями. Навіть найвищі посадовці визнають тяжкість ситуації. Необхідно терміново знайти шляхи вирішення цієї кризи та надати Україні необхідну підтримку для збереження її територіальної цілісності та безпеки нації.