Трагічна ніч на Сумщині: ворожий дрон забрав життя цілої родини

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Це випливає із заяви Сухопутних військ ЗСУ.

«Почастішали випадки розповсюдження викривленої та неперевіреної інформації, спрямованої на підбурювання та розхитування суспільно-політичної обстановки всередині країни, нагнітання соціальних настроїв серед населення та, як наслідок, зрив мобілізації», – йдеться в заяві.

Поширення такої інформації, йдеться в заяві, є кримінально караним діянням за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

«Спекулятивні дії в інформаційному просторі, які полягають у прямих звинуваченнях нібито не законних діях представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, перевірятимуть правоохоронні органи», – заявили в Сухопутних силах.

Там уточнили, що це стосується «громадян України, медіа всіх форм власності та належності, інтернет-блогерів».

Кабінет міністрів України ухвалив важливі зміни до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого наприкінці 2022 року. Нові правила, прийняті 25 вересня, передбачають автоматичну постановку на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які досі не перебували на ньому без законних підстав. Цей крок стане значною спрощенням для громадян, оскільки дозволить уникнути необхідності особисто відвідувати територіальні центри комплектування (ТЦК) для реєстрації.

Міністерство оборони України пояснило, що запровадження автоматичної постановки зменшить навантаження на ТЦК, значно скоротивши кількість ручних операцій та бюрократичних процедур. Замість того, щоб кожному чоловіку відвідувати місцеві військкомати для постановки на облік, дані будуть вноситись автоматично, що істотно спростить процес і зекономить час громадян.

Таким чином, дані про всіх таких чоловіків уже внесені до єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». Кожен може перевірити інформацію про себе через застосунок «Резерв+».

За порушення правил військового обліку закон передбачає штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. У разі ухилення від добровільної сплати штрафу громадяни ризикують отримати арешт банківських рахунків.

Поки що Міноборони не розкриває, яка саме інформаційна база стала основою для формування переліку чоловіків, яких автоматично внесли до «Оберіг». Проте експерти нагадують, що інтеграція даних із державних реєстрів була лише питанням часу, і тепер система військового обліку стає більш централізованою та контрольованою.

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.