Трамп готовий допомагати Україні – Зеленський

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

Перед вихідними територією України пошириться черговий атмосферний фронт, що принесе значні опади та підвищену вологість повітря. У п’ятницю, 21 листопада, синоптичні моделі вказують на дощову погоду в більшості областей країни. Найскладніша ситуація очікується на Закарпатті, де метеорологи прогнозують поєднання дощу та мокрого снігу — ймовірний перехід опадів із рідкої фази в тверду через зниження температури в нічний та ранковий час.

Порівняно спокійною залишиться погода лише на південному сході, де утримається суха повітряна маса, а хмарність буде меншою. Метеорологи зазначають, що саме цей регіон уникне впливу циклону, який накриватиме решту території.

У Києві очікується хмарна погода з проясненнями та дощем. Вночі температура становитиме +3°, вдень — до +10°. У західних містах — Львові, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську — прогнозується аналогічна погодна картина: хмарність, незначні прояснення та дощі. Уночі температура триматиметься в межах +2°, вдень — від +4° до +6°.

В Ужгороді прогнозують +4° уночі та +6° вдень, при цьому опади випадатимуть у вигляді дощу з мокрим снігом. Схожа погода очікується у більшості західних областей, включно з Чернівцями та Хмельницьким.

У центральній Україні — Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві — протягом дня буде хмарно з проясненнями та дощами. Температура коливатиметься від +3° вночі до +13° вдень.

Південні області залишаться теплішими за решту країни. В Одесі, Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі очікується від +7° вночі до +18° вдень. Подекуди прогнозується дощ, хоча місцями можливі періоди без опадів.

На сході — у Сумах, Харкові, Дніпрі та Краматорську — синоптики також попереджають про дощі, хмарність та підвищення температури до +14°…+18°. У Сєвєродонецьку буде похмуро, температура залишиться в межах +7°…+14°.

У Криму, зокрема в Сімферополі, прогнозують хмарність із проясненнями та значний добовий розбіг температури — від +7° до +20°.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.