Трамп готовий допомагати Україні – Зеленський

Проведений удар по Новолипецькому металургійному комбінату, що стався в ніч на 24 лютого, має велике стратегічне значення і був реалізований за участю співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки як частина спеціальної операції. Зазначений комбінат входить до переліку найбільших металургійних підприємств у Російській Федерації та виконує значні державні замовлення, включаючи виробництво сировини для важливих збройних систем, таких як ракети, артилерія та безпілотники.

В результаті атаки безпілотниками на комбінаті спалахнула серйозна пожежа, що змусила евакуювати весь персонал. Головною метою атаки були установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких призведе до припинення виробництва на тривалий період.

Важливо відзначити, що Новолипецький металургійний комбінат є власністю олігарха Володимира Лісіна, який має близькі зв'язки з диктатором Володимиром Путіним і є одним із найбагатших людей у Росії. Попередньо комбінат виробляв сировину для компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

Удар по Новолипецькому металургійному комбінату, проведений співробітниками СБУ та ГУР, є значущою операцією, що має стратегічне значення для національної безпеки України. Ця атака спрямована на об'єкти, які грають важливу роль у військовому комплексі Російської Федерації та постачають сировину для виробництва стратегічної зброї. Пошкодження цих об'єктів призведе до значного обмеження виробництва, що вплине на російські військові можливості. Також варто відзначити, що цей крок демонструє готовність та здатність України протидіяти загрозам безпеки та підтверджує важливість співпраці з європейськими партнерами у зміцненні власної обороноздатності та спільному протистоянні агресії.

У матеріалі New York Times зазначено, що союз між США та Україною відзначається "ознаками зносу", оскільки американці розчаровані тим, що Україна втрачає сили в другорядних боях. Вони висловлюють бажання, щоб головною метою Збройних Сил України стали удари по сухопутному коридору до Криму, проте невідомо, чи врахує Київ ці поради. Пентагон висловив претензії до рішень українського уряду, вважаючи, що Україна має концентрувати свої сили на одній великій битві замість розпорошування їх на багато напрямків. Наводиться приклад битви за Авдіївку, в якій, за словами американських чиновників, Україна витратила занадто багато ресурсів. Зазначається, що Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки, що спричинило хаос і можливі загублення військовослужбовців. Пентагон зараз намагається донести до України своє бачення військових дій на 2024 рік, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Стаття New York Times відображає певні турботи та претензії з боку американських військових чиновників до рішень українського уряду, особливо щодо стратегії ведення війни на сході України.

• Американська сторона висловлює бажання, щоб Україна концентрувалася на важливих стратегічних цілях, таких як удари по сухопутному коридору до Криму, замість залучення ресурсів до багатьох вторинних бойових дій.

• Конфліктна ситуація навколо міста Авдіївка стала предметом критики, зокрема щодо запізніння з виведенням військ та високих втрат.

• Пентагон виражає бажання донести до українського уряду своє бачення стратегії ведення війни на майбутні роки, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Зазначена стаття відображає глибокі роздуми та турботи щодо ефективності військової стратегії України та її відповідності стратегічним інтересам та рекомендаціям американської сторони.

У своїй заяві глава держави підкреслив важливість широкого міжнародного представництва на цьому саміті. Зеленський наголосив на необхідності залучення різних сторін для обговорення ключових питань, що стосуються України.

Минулого місяця в Швейцарії відбувся перший міжнародний саміт з питань України, де Київ приймав делегації з 92 країн. Основною метою цього заходу було просування мирного плану, запропонованого Україною. Проте Росія не отримала запрошення на цей саміт і одразу ж визнала його приреченим на невдачу.

Володимир Зеленський заявив на пресконференції: “Я поставив за мету, щоб у листопаді в нас був повністю готовий план”. Він також додав: “Я думаю, що на другому саміті мають бути представники Росії”. Ця заява свідчить про бажання українського лідера знайти спільну мову з Москвою для досягнення миру.

Росія ж скептично ставиться до ідеї нового саміту. Раніше заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що представники країни не збираються брати участь у наступному саміті. Водночас у Кремлі висловилися менш категорично, зазначивши, що ідея другого саміту “не має чіткого змісту”, повідомляє Reuters.

Риторика Зеленського поступово змінюється в бік мирних переговорів. Це може бути пов’язано з усвідомленням того, що західні партнери в будь-який момент можуть зменшити підтримку України, що вплине на його політичний вплив як на міжнародній арені, так і всередині країни.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

За словами Черкашина, нова податкова політика вже демонструє свою негативну сторону. «Свідомо створюється все глибша колія залежності від зовнішньої допомоги і болісне стиснення можливостей внутрішніх», — пише експерт. Він зазначає, що зобов’язання перед кредиторами та війна стали достатніми підставами для повної відмови від пошуку альтернативних рішень.

Черкашин критикує те, як українська влада підходить до мобілізації доходів, зазначаючи, що «замість пошуку ефективних рішень, відбувається акцент на вилучення доходів економічно активних українців та малого підприємництва». Він також звертає увагу на те, що відсутність будь-якого діалогу або пояснень стосовно нових рішень лише підсилює відчуття невизначеності серед громадян.

«Кричуща, навмисна закритість від суспільства і приголомшлива раптовість ухвалюваних рішень залишає платників податків на самоті з їхніми проблемами», — додає Черкашин. Він попереджає, що така політика може призвести до створення «економічного концтабору», де домінуватимуть лише державний сектор і військово-промисловий комплекс, а тіньова економіка буде значною частиною економічного ландшафту.

Черкашин підкреслює, що Україна заслуговує на краще: «Платники податків, попри всі труднощі, продовжують добровільно сплачувати податки і збільшують ці суми. Це те, що потрібно підтримувати та культивувати». Він вважає, що замість посилення податкового тиску і обмеження економічних свобод, владі слід визнати помилки і змінити підхід до фіскальної політики. «Негайна політична відповідальність авторів цього фіскального чудовиська може стати першим кроком до визнання і усвідомлення зроблених помилок», — резюмує Черкашин.