Трамп не відновить допомогу Україні, поки Зеленський залишається президентом

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

“І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

“І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.

Вранці 25 червня мешканці елітного житлового комплексу PecherSky стали свідками незвичайного руху правоохоронців. Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки в квартирі народного депутата Миколи Тищенка. Ця подія викликала великий резонанс як у політичних колах, так і серед громадськості.

Причини та контекст обшуків

Офіційні представники ДБР заявили, що обшуки проводилися в рамках розслідування можливих правопорушень, пов'язаних з діяльністю Тищенка. Водночас конкретних деталей справи поки що не розголошують. За даними джерел, близьких до розслідування, слідчі дії пов'язані з підозрою у фінансових махінаціях та корупції.

Реакція Миколи Тищенка

Микола Тищенко, відомий політик та ресторатор, висловив своє обурення діями правоохоронців. У своїй заяві для преси він назвав обшуки політично мотивованими та спробою дискредитації його репутації. "Це атака на мене як на політика і на мою команду. Я готовий співпрацювати з правоохоронними органами та довести свою невинуватість," – зазначив Тищенко.

Позиція ДБР

Державне бюро розслідувань наголошує, що всі дії проводяться в рамках закону і відповідають нормам кримінально-процесуального кодексу. Представники бюро підкреслюють, що розслідування триває і про результати буде повідомлено громадськість.

Політичні наслідки

Обшуки в квартирі Тищенка можуть мати значні політичні наслідки. З огляду на те, що він є відомим політиком і має значний вплив у певних колах, ця ситуація може спричинити зміни у розстановці сил на політичній арені. Його противники можуть використати цю ситуацію для посилення своїх позицій, тоді як прихильники будуть змушені захищати свого лідера.

Громадська реакція

Обшуки викликали широкий резонанс у суспільстві. У соціальних мережах активно обговорюють цю подію, висловлюються різні думки щодо законності та доцільності таких дій. Деякі користувачі підтримують дії ДБР, вважаючи, що боротьба з корупцією повинна бути безкомпромісною, незалежно від статусу підозрюваних. Інші ж вбачають у цьому політичний тиск і переслідування.

Висновки

Обшуки в квартирі народного депутата Миколи Тищенка стали важливою подією, яка привернула увагу громадськості та політичних кіл. ДБР заявляє про законність своїх дій та обіцяє прозоре розслідування. Водночас, ситуація викликає багато запитань та спекуляцій. Майбутній розвиток подій покаже, наскільки серйозними є звинувачення проти Тищенка і які політичні наслідки матиме ця ситуація.

Під час обшуку слідчі виявили значні суми готівки, розміщені у коробках від брендового взуття та чорних пакетах. За оцінками, там знаходилися десятки тисяч доларів та євро. Також було знайдено годинник вартістю приблизно 40-50 тисяч доларів, який належав Тищенку.

Годинник, виявлений під час обшуку, був ідентифікований як Audemars Piguet Royal Oak Offshore. Він був зазначений у декларації депутата як власність його ексдружини Алли Барановської.

Крім того, у декларації Тищенка зазначено наявність ще двох годинників цього бренду та численних інших цінних предметів.

Обшуки також охопили помічницю Тищенка, Евеліну Андрієвську, чия квартира також була перевірена слідством. У її власності виявлено годинник вартістю 481 500 гривень.

Інформація про обшуки вже викликала значний резонанс у соціальних мережах та інших медіа.

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.