Понеділок, 3 Серпня, 2026

Трамп озвучив амбітні плани щодо угоди з Україною

Важливі новини

В Одеській області незаконно зливали нафтопродукти

В Одеській області правоохоронці викрили злочинну схему незаконної утилізації токсичних відходів, унаслідок якої було забруднено понад 2200 кв. м земель. У справі фігурує депутат Саф’янівської сільради та четверо його спільників. За даними Одеської обласної прокуратури, підозрювані організували підприємство, яке мало обслуговувати судна. Проте замість належної утилізації лляльних вод, що містять нафтопродукти, відходи просто зливали на […]

The post В Одеській області незаконно зливали нафтопродукти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Національний банк України планує обмеження на перекази з картки на картку

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з планами НБУ, з 12 по 18 серпня 2024 року на засіданні правління буде розглянуто рішення про обмеження кількості та суми переказів з картки на картку. Запропоноване обмеження передбачає не більше 30 операцій на місяць на загальну суму не більше 100 тисяч гривень. Однак банки зможуть збільшити ці ліміти за власним рішенням.

Голова НБУ зазначив, що анонс обмежень викликав значну критику і нерозуміння серед громадськості, особливо серед волонтерів. “Ми провели кілька зустрічей з волонтерами, зібрали їхні відгуки, показали, як заплановане рішення дозволить банкам врахувати потреби волонтерів і відповіли на їхні запитання. Градус обговорення знизився, і це свідчить про те, що ми підходимо до ухвалення рішення, яке НБУ анонсував,” — сказав Пишний.

Пишний також підкреслив, що для боротьби зі схемами “дропів” необхідні зміни до законодавства. “Ми повинні звернутися до парламенту для розгляду відповідних змін і бути готовими до дискусій. “Дропи” — це серйозна проблема для державного бюджету, і ми сподіваємося, що зможемо ефективно вирішити це питання,” — додав він.

Раніше НБУ скасував всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, що, за оцінками регулятора, сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсами. Це має допомогти стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

Також НБУ вважає, що впровадження нових податків або підвищення ставок за наявними податками може прискорити зростання цін в Україні.

Прокурор ОГП втрапив у скандал через тиск на журналістку

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

Трагедія у центрі Львова: у квартирі знайшли мертвим подружжя

24 червня у центрі Львова виявили тіла двох людей – подружжя віком 60 і 58 років. За попередніми даними, причиною їхньої смерті могло стати отруєння чадним газом. Про це повідомила Львівська міськрада. Трагедія сталася у квартирі на вулиці Валовій, 13/11. Подружжя знайшли вже мертвими, а ось домашні тварини, які перебували в оселі, залишились живими. Остаточні […]

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп нещодавно висловився про економічну угоду, укладену між Вашингтоном і Києвом, яка стосується природних ресурсів та створення спільного Інвестиційного фонду відновлення. Він зазначив, що Україна володіє значними запасами корисних копалин, і що цій угоді, за його словами, дозволяється США отримати доступ до цих ресурсів.

В інтерв'ю каналу Real America’s Voice Трамп охарактеризував цю угоду як вигідну для Америки, підкресливши, що США зможуть «в будь-який момент приїхати і взяти практично все, що захочемо». Він оцінив потенційну вартість ресурсів, що охоплюються угодою, в понад 300 мільярдів доларів.

Однак важливо зауважити, що слова Трампа не зовсім точно відображають суть угоди. Офіційні документи між Україною та США не передбачають передачі контролю над українськими родовищами чи прав на вилучення корисних копалин. Київ зберігає право власності на свої ресурси та самостійно визначає умови їх видобутку.

Угода щодо створення американсько-українського інвестиційного фонду була підписана 30 квітня 2025 року. Вона була охарактеризована Білим домом як історичне економічне партнерство, спрямоване на залучення американських інвестицій до відновлення України, розробки природних ресурсів та стратегічної інфраструктури.

Фонд, що створюється на основі паритету, надає рівні права Україні та США в управлінні ним, причому жодна зі сторін не має монопольного контролю. Українська сторона зобов'язалася віддавати 50% доходів від нових ліцензій та рентних платежів від видобутку певних корисних копалин, нафти та газу. Водночас існуючі родовища та доходи, отримані до укладення угоди, не підпадають під цей механізм.

З цієї причини заяви Трампа про можливість «взяти все» варто розглядати як його політичну інтерпретацію угоди, а не юридичний опис її умов. Міністерство економіки України підкреслило, що всі надра залишаються в українській власності, а державні компанії не переходять під контроль США.

Американська сторона, проте, матиме економічний інтерес у майбутніх проєктах. США можуть інвестувати в фонд, залучати приватний капітал, технології та нову військову допомогу. Через U.S. International Development Finance Corporation Вашингтон планує підтримувати залучення американських і західних компаній до проектів у сфері розробки надр, енергетики та інфраструктури.

Кошти фонду будуть інвестовані виключно в українську економіку, зокрема у видобувні проєкти, переробку ресурсів та відновлення. Протягом перших десяти років прибуток фонду повинен бути реінвестований в Україну, а подальший розподіл прибутків буде можливий лише після цього терміну.

Ще одним важливим аспектом угоди є те, що вона не передбачає погашення Україною вартості попередньої військової допомоги від США. Хоча на ранніх стадіях переговорів Трамп пов'язував співпрацю у сфері ресурсів з обсягами наданої допомоги, у фінальному тексті цього зобов'язання немає.

Крім того, угода не надає Вашингтону права самостійно визначати умови розробки конкретних родовищ, оскільки ці повноваження залишаються за українською державою.

Трамп не вперше підкреслює вигоди для США від угоди, акцентуючи на економічному потенціалі українських ресурсів для покриття витрат на підтримку України. Проте оцінка в 300 мільярдів доларів потребує уточнень, адже в офіційних документах немає гарантій такої суми.

Багато з цих перспективних родовищ розташовано в зонах, що підлягають російській окупації або поруч із зоною бойових дій, що ускладнює визначення їхньої реальної комерційної вартості. Запуск масштабних гірничодобувних проєктів також вимагає часу і великих інвестицій у геологічні дослідження та інфраструктуру.

Вашингтон розглядає цю угоду як стратегічний інструмент для забезпечення довгострокової стабільності і модернізації України, а також для зміцнення американських інтересів у підтримці незалежності країни.

З точки зору Києва, угода є важливим кроком для залучення інвестицій у післявоєнну відбудову та реалізацію ресурсних проектів, для яких Україні можуть бракувати фінансів і технологій.

Таким чином, коментарі Трампа свідчать про його максимально економічний підхід до співпраці з Україною, проте реальний зміст угоди є набагато складнішим, ніж просте твердження про можливість «взяти все». США отримують можливість брати участь у українських ресурсних проектах, проте право власності на надра залишається за Україною, а всі рішення щодо їх розробки продовжують регулюватися українською державою.

Останні новини