Трамп планує “тиху кампанію” проти Куби: експерт пояснює, чому США зосередяться на колапсі режиму

У ніч проти 30 вересня Сумщина сколихнулася від жахливої трагедії. Російський ударний безпілотник поцілив у житловий будинок у селі Чернеччина Краснопільської громади, зруйнувавши помешкання, де проживала молода сім’я. Унаслідок удару загинули обоє батьків та їхні двоє малолітніх синів, яким було лише шість і чотири роки. Весь рід знищений у власному домі — ця звістка стала болючим символом безкарності агресора та крихкості людського життя в умовах війни.

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив трагедію, зазначивши, що рятувальники ДСНС після кількагодинної роботи під завалами знайшли й деблокували тіла всіх загиблих. Діти 2018 та 2021 років народження разом із батьками не мали жодного шансу врятуватися, адже удар безпілотника прийшовся безпосередньо на будівлю, яка миттєво обвалилася.

«Це страшна і непоправна втрата для всієї громади й області. Загибель родини в Чернеччині — трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо», — зазначив Григоров.

ДСНС також повідомила, що удар дрона пошкодив одноповерховий і двоповерховий житлові будинки.

У ту ж ніч атаки дронами зазнала й Київська область. У Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження — у неї стався гіпертонічний криз та гостра реакція на стрес. Медики надали допомогу на місці.

За даними Київської ОВА, влучань у критичну інфраструктуру не було, але пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобіль.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Два дні тому на Південноукраїнській АЕС, судячи з усього від спеки, фізично згоріло два трансформатори струму. Це призвело до відключення одного з реакторів,” — розповів Харченко.

Аварія на Південноукраїнській АЕС призвела до відключення високовольтних ліній в мережі “Укренерго”, що, за словами Харченка, викликало серйозні перебої в постачанні електрики на лівому березі України.

“Через цю абсолютно технічну аварію лівий берег України – включно з Дніпром, Сумами й далі по переліку – останні два дні вкрай жорстко обмежений в постачанні електрики,” — пояснив він.

Однак, Міністр енергетики України Герман Галущенко спростував цю інформацію, назвавши її “фейком” і російським наративом.

“Центр протидії дезінформації вже висловив позицію, що це все є фейк, і найцікавіше, знаєте, що спочатку ця інформація з’явилася на російських каналах,” — заявив Галущенко у Верховній Раді.

Галущенко також зазначив, що ситуація з Південноукраїнською АЕС нібито є частиною російської інформаційної кампанії, і запевнив, що блок мережі продовжує працювати. “Питання в тому, для чого це робиться,” — додав він.

Ці заяви стали пусковим важілем для подальшого розслідування. Нардеп Ярослав Железняк відреагував на слова Галущенка, зловивши міністра на відвертій брехні. Железняк підкреслив, що інформація про технічні проблеми на Південноукраїнській АЕС підтверджується офіційними даними, отриманими після запиту.

“15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт, а також три лінії електропередач,” — йдеться у відповіді, отриманій від енергетичних служб. Ці події, за словами Железняка, також призвели до введення графіків аварійних відключень у Південно-Східному регіоні та збільшення часу відключення споживачів у центральних регіонах, включаючи Київ.

Железняк зазначив, що ситуація з відключеннями світла в столиці та інших містах підтверджує серйозність проблеми.

“Всі, хто був в Києві в ці дні, могли помітити, що електропостачання було обмежене навіть вночі,” — додав він.

Він також висловив сумнів у діях міністра Галущенка, ставлячи під питання його правдивість.

“Чому Галущенко публічно заперечив інформацію про аварії і звинуватив у цьому російське ІПСО?” — запитує Железняк, вказуючи на можливі корупційні або управлінські проблеми.

“Сподіваюся, що така брехня ще більше зменшить шанси на ухвалення корупційних законів у сфері атомної енергетики,” — підсумував він.