Понеділок, 31 Серпня, 2026

Трамп скасував зустріч з Іраном у Пакистані

Важливі новини

Кому і скільки: які пенсії призначають військовослужбовцям в Україні

В Україні військовослужбовцям призначають три основні види пенсій: за вислугу років, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років доступна тим, хто має від 25 років служби або страхового стажу (з них мінімум 12,5 років саме на військовій службі) або досяг 45-річного віку на момент звільнення. Пенсія по інвалідності призначається, якщо […]

Чому 68% українців не зберігають гроші в банках

За даними нового опитування групи “Рейтинг”, 68% українців не зберігають гроші в банках. Причина банальна і страшна водночас — люди просто не мають що зберігати. Низький рівень доходів і відсутність заощаджень — ось нова буденність для більшості українців. Ще 25% не вірять у банківську систему і зберігають кошти “під матрацом”. І це не параноя — […]

Суддя Господарського суду Києва знятий з військового обліку через стан здоров’я, але продовжує здійснювати правосуддя

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

Пшоно — простий суперфуд, який зміцнить серце, шкіру та імунітет

Попри свою скромність на полиці магазину, пшоно — один із найдоступніших і найкорисніших продуктів, який варто включити до щоденного раціону. Ця крупа знайома людству з давнини, а в українській кухні її активно використовували ще козаки, готуючи традиційний куліш. Сьогодні ж пшоно дедалі частіше називають справжнім суперфудом — і не без підстав. Пшоно не містить глютену, […]

Піст у 2025 році: коли і як будемо постити за новим календарем

У християнській традиції піст є часом духовного очищення, молитви, добрих справ і внутрішнього зростання. Це не тільки обмеження в їжі, а й можливість для глибшого духовного переосмислення. З переходом на новоюліанський календар дати церковних свят змістилися на 13 днів, що стосується і постів. Ось детальний календар постів на 2025 рік, зокрема, як змінилися дати для […]

The post Піст у 2025 році: коли і як будемо постити за новим календарем first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ухвалив рішення про скасування запланованої поїздки американської делегації до Пакистану, де мали відбутися переговори з представниками Ірану. Цю інформацію він озвучив 25 квітня під час інтерв’ю для Fox News, зазначивши, що адміністрація США не вважає за доцільне проводити тривалі дипломатичні місії без чітких результатів.

В рамках візиту до Ісламабаду планували взяти участь спецпредставник США Стів Віткофф і радник президента Джаред Кушнер. Раніше інформацію про цю місію поширювали CNN і Bloomberg, вказуючи, що вона могла б стати важливим кроком до зниження напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Проте, Трамп різко змінив свою позицію, підкресливши, що США мають «усі карти» у відносинах з Іраном. «Я сказав своїм людям: ви не летите туди 18 годин. Вони можуть зателефонувати нам у будь-який момент, але ми не будемо витрачати час на безрезультатні розмови», — зазначив він. Ця заява свідчить про посилення агресивної позиції США щодо Ірану.

Переговори в Ісламабад сприймалися як важлива можливість для відновлення прямого діалогу між країнами. Пакистан виступав ініціатором цього процесу, намагаючись зменшити напруженість у регіоні. За інформацією Bloomberg, до зустрічі також мав долучитися міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі, який міг взяти участь у другому раунді переговорів.

Скасування поїздки Трампа виявилося серйозним ударом для дипломатичних зусиль, оскільки перед цими подіями було оголошено про перемир’я. 21 квітня Трамп повідомив, що США погодилися на продовження режиму припинення вогню на прохання Пакистану, очікуючи конкретні пропозиції від Ірану. Однак іранська сторона відмовилася підтримати цю ініціативу, заявивши, що не визнає одностороннього перемир’я і діятиме відповідно до своїх інтересів.

Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф підкреслив, що будь-яке перемир’я є можливим лише за умови припинення «морської блокади» та зупинки агресії з боку Ізраїлю. Таким чином, Тегеран висунув умови, які ускладнюють можливість досягнення компромісу.

Скасування переговорів відбувається на тлі загострення відносин між США та Іраном, яке стосується як військових, так і економічних аспектів. Однією з основних проблем є ситуація в Ормузькій протоці — важливому енергетичному коридорі. Через цю протоку проходить значна частина світових поставок нафти, і будь-які обмеження в цьому районі впливають на світові ринки. США раніше оголосили про фактичну морську блокаду, на що Іран відповів обмеженнями в русі суден.

Фахівці вважають, що рішення Трампа про скасування делегації є політичним сигналом не тільки для Ірану, але й для союзників США. Це демонструє готовність Вашингтона діяти з позиції сили й відмовлятися від переговорів, якщо вони не ведуть до конкретних результатів. Хоча така стратегія може підвищити тиск на Тегеран, вона також містить ризики подальшого загострення конфлікту, адже відсутність діалогу часто призводить до ескалації напруженості.

Наразі залишається невизначеним, чи відбудуться переговори в Пакистані без участі США, чи ж дипломатичний процес буде призупинено. Попри жорстку риторику, Трамп зазначив, що Іран може звернутися до США для ініціації переговорів у будь-який момент. Водночас ситуація залишається вкрай нестабільною, і відсутність узгодженого перемир’я, а також різні підходи до вирішення конфлікту створюють ризики подальшої ескалації. Таким чином, скасування поїздки до Пакистану стало не лише дипломатичним кроком, а й свідченням більш глибоких змін у стратегії США щодо Ірану — від спроб ведення переговорів до більш агресивного тиску на міжнародній арені.

Останні новини