П’ятниця, 17 Липня, 2026

Суддя Господарського суду Києва знятий з військового обліку через стан здоров’я, але продовжує здійснювати правосуддя

Важливі новини

Лідер гурту «Друга Ріка» пояснив, чому приховував стосунки з Яніною Соколовою

Валерій Харчишин, фронтмен гурту «Друга Ріка», вперше відверто розповів про особисте життя та підтвердив чутки про роман із телеведучою Яніною Соколовою. У своєму Instagram артист написав, що деякий час вони справді були разом, однак свідомо приховували стосунки від публіки. За його словами, мовчанка мала захистити приватність, але з часом призвела до поширення чуток і перекручення […]

Виноградний сік: смачно і з користю для здоров’я

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Виноградний сік містить такі корисні для здоров’я сполуки, як ресвератрол і флавоноїди”, – розповів доктор Кріс Мор, дипломований дієтолог і фізіолог. “Ці антиоксиданти дуже корисні для здоров’я серця. Вони покращують роботу кровоносних судин, зменшують запалення і не дають холестерину ЛПНЩ (“поганий” холестерин, – ред.) окислюватися”.

“Дотримання балансу – ключовий момент”, – каже Мор, зазначаючи, що, попри користь виноградного соку, з ним легко переборщити. “Хорошою ідеєю є вживання від чотирьох до восьми унцій на день. За такої кількості споживання калорій і рівень цукру залишається помірним, що допомагає контролювати вагу та рівень цукор в крові”.

Хоча ми говоримо конкретно про червоний або фіолетовий виноградний сік, було б упущенням не згадати про білий виноградний сік. Згідно з дослідженням, опублікованим 2019 року в журналі Nutrition, сік білого винограду знижує індекс маси тіла та окружність талії у жінок, а також підвищує рівень “хорошого” холестерину на 16%. Але, знову ж таки, не варто зловживати соком із білого винограду, тож не перевищуйте норму в 4-8 унцій на день, а це приблизно 115-230 грамів.

Партія Тимошенко за державні кошти фінансувала пов’язані компанії – ЗМІ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом періоду з 2016 по 2023 роки «Батьківщина» неодноразово співпрацювала з ТОВ «МЦ-файнанс», перерахувавши компанії понад 8,6 млн грн. Керівником товариства з 2009 року є Володимир Шакало, який також обіймав посаду помічника у кількох народних депутатів, зокрема у Олега Білоруса, Олександра Турчинова, Валерія Бабенка та Олександра Абдулліна.

Також у звіті йдеться про те, що партія з 2017 року платила ТОВ «Інернаціональні індустріальні проекти», яке має зв’язки з родиною Юлії Тимошенко. Загальна сума, перерахована цій компанії, склала понад 7 млн грн.

Загалом, з понад 120 компаній, яким «Батьківщина» платила з державного фінансування, ймовірний зв’язок з партією був встановлений у 22 контрагентів. Вони отримали від політичної сили 67 млн грн. Ці цифри свідчать про те, що «Батьківщина» активно використовує державні кошти для підтримки компаній, які, ймовірно, пов’язані з її діяльністю.

Дослідження також вказує на ризики корупційних схем, пов’язаних із держфінансуванням партій, що ставить під сумнів прозорість фінансових потоків та їхнє законне використання.

Громадянська ініціатива: 25 тисяч голосів за мобілізацію працівників бюджетної сфери

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

Три затриманих за викрадення чоловіка та пограбування в Харкові

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

Останні новини