Трамп заявив про нібито готовність Кремля до миру та звинуватив Україну в затягуванні переговорів

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Прокурори Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно 11 військовослужбовців, яких підозрюють у привласненні й незаконному продажі майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для забезпечення підрозділів Збройні Сили України. Слідство встановило, що протиправна діяльність тривала упродовж 2024–2025 років і складалася з двох окремих епізодів, пов’язаних між собою спільним механізмом розкрадання та збуту матеріальних ресурсів.

За матеріалами провадження, перший випадок стався в одній із військових частин на території Київської області. Троє військових, використовуючи службове становище та маючи доступ до паливно-мастильних матеріалів, організували схему незаконної реалізації дизелю. Йдеться про майже 23 тонни пального, яке було фактично виведене з обліку та продане стороннім особам. Загальна сума оборудки, за попередніми підрахунками, склала близько 23,5 тисячі доларів США. Отримані кошти, як вважає слідство, розподілялися між учасниками схеми.

Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Третя окрема штурмова бригада надзвичайно активно здійснює агітаційну кампанію серед осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, з метою запрошення їх приєднатися до Збройних сил України (ЗСУ). Ця стратегічна ініціатива стала неодмінною складовою плану країни щодо збільшення чисельності та підвищення бойової готовності українських військ. Бригада веде інтенсивну роботу з популяризації військової служби, надаючи ув’язненим повну інформацію про переваги та можливості, які надає вступ до ЗСУ. Разом з тим, вона активно залучає військових психологів для підтримки та мотивації осіб, які виявляють бажання стати частиною армії. Такий підхід спрямований на зміцнення національної обороноздатності та забезпечення безпеки України в умовах сучасних геополітичних викликів.

Про це повідомив командир 2-го штурмового батальйону Дмитро Кухарчук.

«Найбільше надихає, коли на твоє “Слава Україні!” вся в’язниця відповідає: «Героям Слава!», – пише він про перший досвід відвідування в’язниць.

Нагадаємо, штурмбатальйон «Да Вінчі» також розпочав набір новобранців у в’язницях.

Міністр юстиції Малюська повідомляє, що мобілізувати вдалося вже 613 ув’язнених.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед основних партнерів «Бойових птахів» – фірма Roshen, Укренерго, Нафтогаз і Фонд Сергія Притули. Власники – Юрій Добронравін і Дмитро Ковальчук.

Примітно, що компанія володіє корпоративними правами фірми «КрафтЛаб». Один з її власників вказаний Сергій Васильович Руденко, прізвище якого є у базі корупціонерів. Раніше Руденко працював директором кондитерської фабрики Roshen у Києві, яка є одним з основних партнерів у «Бойових птахів».

Як вдалося встановити, власники «Бойових птахів» – Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін – є бенефіціарами компанії «Фромет», зареєстрованої в травні 2024 року. Засновником вказана естонська фірма Electric Wings Group. Однак бенефіціарами останньої є все ті ж Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін. Членом правління є Арно Вайк – гендиректор естонської компанії Threod Systems, що виробляє безпілотники.

Відомо, що продажі його компанії збільшилися втричі. Фірма тісно співпрацює з оборонним відомством Естонії. Це важливе уточнення, тому що особисто Вайк неодноразово стверджував про цінність «кожного євро, що надходить в естонську оборонну промисловість, чи то ззовні, чи то зсередини, безумовно зміцнює нашу обороноздатність, а також економіку Естонії».