Трамп заявив, що дуже багато допомагає Україні

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.