Трамп знову натякає на можливість третього терміну, викликавши бурхливі дискусії

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Після чергової атаки з боку Росія по території Україна може настати відносна оперативна пауза тривалістю до десяти днів. Таку оцінку в ефірі Radio NV висловив Павло Нарожний, аналізуючи поточну динаміку бойових дій та характер повітряних ударів.

За словами експерта, інтенсивність обстрілів часто має хвилеподібний характер. Після масованого застосування ракет і безпілотників противник змушений витрачати час на перегрупування, логістичне забезпечення та накопичення нових ресурсів. Саме цей період може створювати враження затишшя, хоча насправді йдеться не про зниження загрози, а про підготовку до наступного етапу атак.

«Поки що висновки робити важко, але все виглядає так, що вони або не встигли підготуватися, або хотіли вскочити в останній вагон. Бачимо прогноз погоди — це останній тиждень із морозами», — зазначив експерт.

Нарожний пояснив, що після масштабних атак Росії необхідний час на відновлення ресурсів і складний логістичний процес. Йдеться про доставку ракет і дронів, їх підготовку та завантаження в пускові установки. Саме тому, на його думку, Україна може мати щонайменше тиждень, а можливо й до десяти днів відносної паузи перед новою хвилею обстрілів.

Окремо експерт звернув увагу на різке зростання використання балістичних ракет. За січень Росія запустила по Україні 91 балістичну ракету — це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.

Нарожний наголосив, що ворог робить ставку саме на балістику через обмежені можливості її перехоплення. Україна має близько 12 батарей систем «Петріот», які здатні збивати такі цілі, однак кількість ракет до цих комплексів залишається обмеженою.

Виробництво ракет для цих систем також має свої обмеження. За словами експерта, у США випускають приблизно 650 таких ракет на рік. Саудівська Аравія виробляє їх виключно для власних потреб. Японія передала Україні певну кількість ракет — раніше озвучувалися цифри до 200 одиниць. Нове виробництво планують розгорнути в Німеччині, однак перші результати очікуються не раніше ніж через рік, а реальні поставки можуть розпочатися приблизно через два роки.

У ніч із 16 на 17 лютого Росія здійснила чергову атаку по Україні. В Одесі повітряну тривогу оголошували шість разів. За інформацією начальника міської військової адміністрації Сергія Лисака, внаслідок ударів пошкоджено об’єкт інфраструктури та цивільні будівлі. В одному з районів виникла пожежа на верхніх поверхах житлового будинку, в іншому — зазнали пошкоджень магазин та СТО.

Також удари були зафіксовані у Дніпрі. За даними начальника обласної військової адміністрації Олександра Ганжі, в одному з районів міста сталася пожежа, пошкоджено адміністративну будівлю та автомобілі. Попередньо, обійшлося без постраждалих.

Експерти застерігають, що пауза між масованими атаками не означає зниження загрози, а лише свідчить про підготовчий етап перед можливими новими ударами.