Трампа охороняють за новими протоколами після інциденту

В Україні спостерігається тривожна тенденція зростання кількості занедбаних випадків онкологічних захворювань. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння як у медичної спільноти, так і у суспільства в цілому. Розглянемо детальніше причини, наслідки та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Занедбані хвороби та їх наслідки

Онкологиня Ольга Пономарьова зазначає, що військові, які отримують медичну допомогу фрагментарно, стають особливо вразливими. В Україні існує суттєвий розрив у ранньому виявленні онкозахворювань порівняно з іншими країнами. Багато пацієнтів приходять вже з неоперабельними формами раку, що ускладнює їх лікування.

Вплив стресу на онкологію

Хронічний стрес, за словами Пономарьової, може стати каталізатором розвитку раку. Психічне перенапруження виснажує захисну систему організму, що в свою чергу може призводити до зміни метаболізму та розвитку цукрового діабету II типу, що пов’язано з ризиками виникнення естроген-залежних раків.

Поширення «жіночого» раку

Професор Олексій Ковальов акцентує, що військові дії сприяють поширенню вірусів та бактерій. Наприклад, після війни у В’єтнамі захворюваність на рак шийки матки у жінок зросла на 300%. Сьогодні відомо, що це пов’язано з вірусом папіломи людини. Незважаючи на позитивний вплив вакцинації, загалом ситуація з профілактикою онкозахворювань залишається складною.

Зростання раку легень

Серед військових і цивільних осіб, які перебувають у зоні бойових дій, рак легень стає все більш поширеним. Олексій Ковальов пояснює, що причинами є канцерогенні речовини, що виділяються під час пожеж та інших руйнівних процесів.

Депресія та відмова від лікування

Онкологиня Наталія Залізняк звертає увагу на те, що важкий психологічний стан і депресія призводять до того, що пацієнти часто відмовляються від лікування. Це негативно впливає на прогноз хвороби. Під час війни люди схильні до шкідливих звичок, таких як переїдання, паління, вживання алкоголю та обмеження фізичної активності, що також сприяє погіршенню їх здоров’я.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.