ЗСУ відступили з Ласточкина через загрозу перекриття логістичних маршрутів: нова обстановка на фронті

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.

Економіст Тимофій Милованов, відомий своєю діяльністю в уряді та керівництвом у низці державних структур, опинився під пильною увагою через інформацію про значні виплати, отримані ним у вересні 2025 року від двох великих державних підприємств. Дані, які активно поширювалися у ЗМІ та соціальних мережах, викликали жваву дискусію про рівень винагороди менеджерів держсектору, справедливість таких сум та баланс між компетентністю фахівців і суспільним очікуванням прозорості.

За поширеними відомостями, мова йде про зарплати та бонуси, які разом сформували вражаючу суму. Для частини суспільства це стало аргументом, що державні компанії нібито залишаються територією надмірно високих окладів для топменеджерів, попри складну економічну ситуацію в країні. Інші ж наголошують, що такі виплати нерідко визначаються контрактами, затвердженими наглядовими радами, та мають на меті утримання компетентних управлінців, спроможних модернізувати державні підприємства й вивести їх на прибутковий шлях.

Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.