Тропічна малярія на Львівщині: випадки після подорожі до Занзібару

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про великий рівень зацікавленості громадян у розгляді цього питання. Зокрема, ініціатор петиції пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це важлива ініціатива, яка знаходить підтримку серед населення.

Цікаво порівняти цю петицію з аналогічними ініціативами. Наприклад, подібна петиція народного депутата Дубінського, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво, що петиція залишається на розгляді президента вже протягом 4,5 місяців.

Порівнявши часові рамки набору голосів обох петицій, можна зробити висновок про зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, сучасні петиції можуть набирати необхідну кількість голосів за декілька днів, що свідчить про активізацію громадянського суспільства в Україні.

• Висновок статті: За останні роки в Україні спостерігається зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців у державні, комунальні структури та правоохоронні органи. Це виявляється у швидкому наборі голосів за петиції, а також у широкому обговоренні таких ініціатив у суспільстві.

• Аналіз порівняння: Порівнюючи часові рамки набору голосів двох різних петицій — одна стосується мобілізації службовців, інша — депутатів і чиновників, можна зрозуміти, що ці питання набувають все більшого значення в очах українського суспільства. Водночас, видно, що обговорення та розгляд петицій в політичних колах може займати значний час.

• Підсумок: Важливо підтримувати ініціативи, які спрямовані на покращення роботи державних інститутів та залучення демобілізованих військових до цивільного життя. Громадська активність в цих питаннях свідчить про зростаючу готовність громадян брати участь у формуванні державної політики та реформуванні системи управління.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.