Четвер, 4 Червня, 2026

Журналістка Христина Зеленюк заявила про погрози та вимагання грошей від оточення екскерівника ДПЗКУ

Важливі новини

На кордоні з Угорщиною затримали українця з контрабандою стародруків XVIII–XIX століть

На пункті пропуску на українсько-угорському кордоні працівники Закарпатської митниці запобігли незаконному ввезенню старовинних книжок, які можуть мати історичну цінність. Про це повідомила пресслужба митниці. Контрабанду виявили під час митного контролю автомобіля марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, за кермом якого перебував громадянин України. Водій обрав для перетину кордону смугу «зеленого коридору» та запевняв інспекторів, що не […]

Звіт Роберта Амстердама: Атаки на УПЦ та її служителі – об’єктивні докази та виклики

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам у своєму відеозверненні заявив, що після довгого та наполегливого збирання доказів він підготував звіт обсягом понад 250 сторінок, що відображає напади на УПЦ, її церкви та священиків. Він відзначив, що законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є проявом мови ненависті та закликав владу України припинити його розгляд. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно виступає проти ідеології "русского мира". Він наголосив, що УПЦ є помісною церквою, що діє в межах держави Україна, та закликав до захисту країни від російського вторгнення. Також Амстердам звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну, підкресливши критичну важливість цієї підтримки для обох країн та висловивши своє занепокоєння щодо міжнародної довіри до США в контексті останніх подій у Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив серйозну турботу щодо зростання нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він підкреслив важливість збереження релігійної свободи в Україні та закликав уряд не приймати законопроект, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам також чітко зазначив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і активно підтримує незалежність України. Його заклики до підтримки України з боку міжнародної спільноти, зокрема США, свідчать про необхідність спільної дії у забезпеченні миру та стабільності в регіоні.

11 листопада: день історії, віри та сучасних подій

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

Свято 16 липня: прикмети та заборони дня

У середу, 16 липня, православні християни вшановують пам’ять преподобного Іоана Вишенського — одного з найяскравіших релігійних діячів XVII століття, мислителя, полеміста й афонського подвижника. Також цього дня згадують мученика Афіногена та його учнів — а в народі свято називають Фіногеєвим днем. Хто такий Іоан Вишенський Іоан Вишенський народився на Львівщині, жив у період утисків православної […]

Деснянський районний суд повернув протокол НАЗК на доопрацювання

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.

Відома українська журналістка Христина Зеленюк повідомила про серйозні погрози на свою адресу та вимагання великих сум грошей. За її словами, після смерті чоловіка її матері – білоруського бізнесмена й політика, який у минулому зазнавав переслідувань з боку режиму Олександра Лукашенка, – на сім’ю почався тиск.

Журналістка стверджує, що головним фігурантом справи є колишній керівник Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) Петро Вовчук. У 2017–2023 роках він переховувався від слідства в Литві, а після екстрадиції в Україну отримав умовний термін за завдання збитків держпідприємству на понад $60 млн. За словами Зеленюк, саме він роками шантажував її вітчима, а згодом заволодів контрольним пакетом у компанії, яка володіє великою нерухомістю в Києві.

Після смерті бізнесмена Христина разом із матір’ю відновили контроль над підприємством, однак з боку Вовчука, за її словами, почали надходити нові вимоги. Його адвокат Ярослав Бутирін вимагав $600 тисяч і контроль над компанією, а згодом сума зросла до $2 млн. Крім того, через підставну особу проти матері журналістки подали позов, щоб відібрати бізнес та будівлю.

Журналістка наголошує, що має документи та аудіозаписи, які підтверджують незаконне втручання та тиск. Вона також припускає, що Вовчук може підтримувати зв’язки з представниками білоруського режиму, що становить небезпеку не лише для її родини, а й для її міжнародної журналістської діяльності.

Окремо Христина звертає увагу на те, що її мама орендує землю в Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, навколо якого нещодавно також фіксували спроби рейдерства. На її думку, збіг цих подій не є випадковим.

Зеленюк закликає до широкого розголосу справи, підкреслюючи, що йдеться не лише про гроші, а й про безпеку її сім’ї.

Останні новини