Вівторок, 21 Липня, 2026

Труднощі з бронюванням військовозобов’язаних: що мають врахувати роботодавці

Важливі новини

Google посилює захист Android: вкрадені смартфони перетворюються на «цеглу» без підтвердження власника

Google оголосила про подальше вдосконалення функції безпеки Android, спрямованої на унеможливлення використання або перепродажу вкрадених смартфонів. Основна увага зосереджена на посиленні механізму Factory Reset Protection (FRP) — захисту після скидання пристрою до заводських налаштувань. Ці нововведення було анонсовано під час заходу Android Show: I/O Edition, а запуск функцій очікується вже найближчим часом, імовірно — з […]

Як війна впливає на здоров’я: лікарка розповіла, як полегшити наслідки стресу

Війна, невизначеність, постійне напруження — мільйони українців живуть у стані хронічного стресу. Та хоч він не класифікується як окрема хвороба, саме стрес здатен запускати десятки проблем із тілом і психікою. Лікарі наголошують: ігнорування тривожних симптомів може обернутись серйозними наслідками. Як стрес змінює роботу мозку та тіла За словами неврологині Марини Гурської, у стресовому стані організм […]

Не така вже й безпечна робота: чим небезпечні популярні «жіночі» спеціальності

Стереотипи про безпечну “жіночу” роботу давно не відповідають реальності. Чимало популярних серед жінок професій насправді несуть серйозні ризики для здоров’я — як фізичного, так і психічного. І мова йде не лише про шкідливе виробництво, а й про цілком звичні на перший погляд сфери. Взяти хоча б освітян. У школах і вишах переважно працюють жінки, проте […]

Мінімальна зарплата в Європі: порівняння з Україною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Якою буде погода в Україні 11 липня

У п’ятницю, 11 липня, більшість областей України нарешті зітхнуть з полегшенням: температура повітря знизиться, а небо вкриється хмарами. За даними УНІАН, лише схід країни та Запорізька область залишаться у владі виснажливої спеки до +38°. Найпрохолодніше сьогодні буде на заході: у Львові, Тернополі, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Ужгороді вдень очікується лише +20…+22°, а вночі стовпчики термометрів […]

Роботодавці, які планують оформити бронювання для працівників, що підлягають військовій службі, можуть стикатися з відмовами через проблеми у військово-облікових даних. Це стосується, зокрема, недотримання правил військового обліку, неточностей у державних реєстрах або ж відміток, пов’язаних із розшуком з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Необхідно уточнити, що вказівка на неможливість бронювання будь-якого працівника з таким статусом є не зовсім коректною. Загалом, наявність проблем у військово-обліковому статусі може дійсно стати причиною відмови у погодженні електронної заявки на бронювання. Однак для підприємств оборонно-промислового комплексу та підприємств, які мають критичне значення для Збройних сил України, існує окремий механізм.

На офіційному ресурсі «Дія» вказано, що такі компанії мають можливість забронювати військовозобов’язаного з порушеннями в обліку на 45 днів один раз на рік. Цей термін надається для усунення виявлених порушень, корекції даних та приведення військово-облікового статусу у відповідність до законодавства. Проте ця послуга не є доступною для всіх роботодавців і стосується лише підприємств ОПК та тих, які визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ.

Таким чином, звичайні підприємства або державні органи не можуть автоматично розраховувати на такий виняток. Тривалість тимчасового бронювання залежить від категорії роботодавця та його офіційного статусу, який має бути підтверджений у відповідному списку Міністерства оборони.

Бронювання військовозобов’язаних залишається підставою для отримання відстрочки від призову під час мобілізації. Використати цей механізм можуть тільки ті організації, які відповідають державним критеріям і забезпечують функціонування економіки або оборонних сил.

Актуальність даних працівника в Єдиному державному реєстрі є критично важливою для більшості роботодавців. Автоматична перевірка інформації системою означає, що будь-які невідповідності між кадровими даними організації та реєстром можуть призвести до відмови у поданні заявки. Тому варто перед формуванням списків перевірити, чи правильно зазначені дані, такі як податковий номер, дата народження та інформація про місце роботи.

Компанії можуть отримати дані про своїх працівників з Реєстру військовозобов’язаних через окрему послугу на порталі «Дія». Інформація про юридичну особу береться з Єдиного державного реєстру, а роботодавець отримує дані про осіб, які офіційно працюють у його структурі.

Обов'язки роботодавців регулюються Порядком організації та ведення військового обліку. Згідно з цим документом, підприємства мають регулярно звіряти списки персонального військового обліку з військово-обліковими документами своїх працівників. Ці звіряння проводяться за графіком, затвердженим керівництвом.

Відповідальна особа під час перевірок повинна підтвердити наявність військово-облікових документів та їхній стан, а також зіставити цю інформацію з даними внутрішніх списків. У разі виявлення змін чи розбіжностей, роботодавець зобов’язаний внести корективи у термін до п’яти днів.

Крім того, підприємства мають щомісяця до 5 числа повідомляти територіальний центр комплектування про будь-які зміни. Це включає зміни прізвища, паспортних даних, адреси проживання, а також інформацію про прийняття на роботу.

Необхідно звернути увагу, що роботодавець не може самостійно скасовувати статус розшуку. Він виконує лише функції ведення обліку, перевіряє документи і повідомляє відповідні органи про зміни. Саме військовозобов'язаний має усунути причини розшуку у співпраці з ТЦК.

Громадяни можуть перевірити свій статус через застосунок «Резерв+», де відображаються дані з реєстру «Оберіг». При наявності позначки про порушення, працівнику варто з’ясувати причину та вжити заходів для її усунення.

Таким чином, хоча проблеми з військово-обліковим статусом можуть завадити стандартному процесу бронювання, для оборонних підприємств існує можливість одноразового бронювання на 45 днів. Ключовими факторами для роботодавців залишаються своєчасне ведення списків, регулярні перевірки документів та оперативне повідомлення до ТЦК.

Останні новини