Труднощі з бронюванням військовозобов’язаних: що мають врахувати роботодавці

Збереження культурної спадщини сьогодні є не лише питанням історичної пам’яті, а й невід’ємною частиною національної ідентичності. У швидкоплинному світі глобалізації та технологічних змін багато традицій, обрядів і ремесел ризикують бути забутими. Кожен елемент культурної спадщини – від старовинних будівель і музеїв до народних пісень і традиційних страв – відображає унікальність певного народу та його досвід поколінь. Збереження цих цінностей допомагає новим поколінням усвідомлювати свої корені, поважати минуле і формувати власну перспективу на майбутнє.

Крім того, культурна спадщина має економічний та соціальний потенціал. Туризм, мистецькі фестивалі та локальні ремесла здатні стати потужним джерелом розвитку регіонів, підтримки малих громад і стимулювання творчих ініціатив. Успішні приклади збереження та популяризації культурної спадщини свідчать, що інвестування у такі проєкти приносить не лише фінансову вигоду, а й сприяє зміцненню суспільних зв’язків, взаєморозумінню та повазі до багатоманітності.

Основна мета таких викликів — перевірка активності номера. Якщо людина відповіла, її контакт позначають як дійсний і можуть використати для подальших атак: фішингових дзвінків, повідомлень або спроб соціальної інженерії.

Інша загроза — запис голосу. Коли абонент намагається з’ясувати, хто телефонує, його слова можуть бути зафіксовані. У подальшому запис може використовуватися для створення підробленого голосу за допомогою технологій штучного інтелекту.

Існує й інший варіант схеми: виклик швидко скидається, розраховуючи на те, що людина передзвонить. У такому разі можливе списання коштів, якщо номер належить до платної або міжнародної лінії.

Експерти радять не відповідати на дзвінки з невідомих номерів, особливо якщо вони виглядають підозріло. Якщо під час відповіді у слухавці тиша — варто одразу завершити виклик і додати номер до чорного списку. Так можна мінімізувати ризик повторних спроб контакту.

Водночас не всі мовчазні виклики є шахрайськими. Причиною може бути технічний збій, розряджений телефон або новий номер знайомого. Проте обережність та уважність допоможуть захистити особисті дані й фінансову безпеку.

Володимир Зеленський віддав інтерв'ю телеканалу Fox неподалік від лінії фронту, акцентуючи на важливості української війни для американців. Порівняно з Володимиром Путіним, який раніше звертався до Fox з Кремля, Зеленський відповідав на запитання, перебуваючи на тлі зруйнованого будинку, що підкреслювало тяжкість ситуації в Україні. Це інтерв'ю вийшло на Fox News, каналі з великою аудиторією, яка переважно схильна до Республіканської партії, дозволивши Зеленському передати своє головне послання американському консервативному населенню.

Ведучий Fox News, Брет Баєр, вирушив до України з метою поставити президенту Зеленському питання, які цікавлять американців після двох років інтенсивних військових дій. Це вже не перше інтерв'ю Баєра з українським лідером: вони зустрічалися раніше як минулого, так і позаминулого року. У ході інтерв'ю Баєр запитав Зеленського, чи дивився він інтерв'ю з Путіном. Президент відповів: "У мене не було двох годин, щоб слухати марення про нас, війну і США".

За даними видання Forbes, захоплення Куп'янська наразі є головною тактичною метою Росії, що підкреслює значення візиту ведучого Fox News до цього регіону України.

Згідно з Forbes, шматочок Харківської області став би великим подарунком для Путіна до дня виборів від російської армії. Цей факт намагався викреслити Зеленський перед республіканцями, демонструючи, що війна триває, і Україна наразі не має "плану Б". Володимир Зеленський визначив діалог з США як пріоритет, оскільки Україні надзвичайно потрібна допомога для подальшого протистояння на фронті проти Росії.

З початку війни міжнародні партнери України обіцяли надати їй допомогу під загальною сумою майже 170 млрд євро. З цієї суми 40% припадає на військову підтримку, 50% на фінансову допомогу і близько 10% на гуманітарну допомогу. Допомагали 42 країни, але основним донором з 71 млрд євро стали Сполучені Штати. Адміністрація Джо Байдена вже восени звернулася до Конгресу із закликом схвалити додаткове фінансування для України.

У запропонованому пакеті на суму понад 100 млрд доларів понад 60 млрд доларів призначалося на витрати, пов’язані з війною Росії проти України. Проте це питання залишається невирішеним через опір республіканців, які спочатку вимагали пов’язати його з вирішенням внутрішніх проблем США, зокрема з посиленням контролю за південним кордоном.

Заявили, що подальша передача озброєнь загрожує безпеці самої Америки. Для заповнення вичерпаних дворічною підтримкою України запасів Пентагону необхідне ухвалення відповідного закону, навколо якого розгорілися суперечки в Капітолії.

Хоча здається, що обидві фракції у Сенаті нарешті знайшли компроміс, проблема залишається. Дональд Трамп закликав "не робити дурниць", вважаючи, що хвиля невдоволення принесе його до Білого дому на майбутніх виборах. Його послухалися прихильники в Палаті представників Конгресу.

Зеленський раніше пропонував Трампу особисто приїхати до України. У інтерв’ю Fox News він додав, що готовий разом з Трампом поїхати прямо на передову. Зеленський також обговорював плани на майбутній рік, якщо Україна не отримає фінансування від США. Він відзначив, що Росія залишається сильнішою в небі та щодо чисельності. Щодо плану “Б”, він не конкретизував, але зазначив, що Україна шукатиме альтернативні шляхи для виживання. Однак він підкреслив критичну важливість американської допомоги для захисту країни від загрози.

З погляду середньостатистичного американця, який переглянув обидва інтерв’ю – і Зеленського, і Путіна – очевидно одне: Росія закликає не звертати увагу на те, що відбувається (“Вам що, нічим зайнятися?” – питав Путін), а Україна не лише закликає уважно стежити за подіями, але ще й просить допомогти. “Не може бути різниці поглядів на цю війну, – каже Володимир Зеленський. – Є лише один ворог, і це Путін”.

“Нам потрібна зброя великої дальності, – додає Зеленський. – Ми говорили про це з конгресменами, я говорив про це з президентом Байденом. Далекобійні ракети ATACMS з дальністю до 300 кілометрів нам дуже допомогли б. Тому що це нечесна війна: наша артилерія має дальність близько 20 кілометрів, а в Росії – 40 кілометрів. Тож якщо партнери мають такі системи, чому б не надати їх Україні?”

Досі адміністрація Джо Байдена вкрай неохоче йшла на надання Україні систем озброєнь, які б дозволяли їй завдавати шкоди противнику далеко за лінією фронту, мотивуючи це побоюваннями “подальшої ескалації”. Певну кількість ракет ATACMS зі зменшеною дальністю надали після численних закликів минулої осені, але далі цього справа поки що не просунулася. Поки американська допомога застрягла на півдорозі, російські війська захопили Авдіївку – місто на Донеччині, яке вони безуспішно намагалися взяти протягом двох років. Питаючи Зеленського, Брет Баєр назвав це найбільшим досягненням Росії за останні дев’ять місяців. Чиновники, зокрема у Вашингтоні, як і багато експертів, пов’язують цей успіх російських військ із гострим дефіцитом боєприпасів в українській армії.

Росія веде боротьбу за контроль над містом Авдіївка вже з початку війни. Проходячи кілька кілометрів від міста, знаходиться дорога, яка з’єднує контрольовані Росією Донецьк, Горлівку та Луганськ. Якщо б українській армії вдалося перерізати цю дорогу, це серйозно ускладнило б логістику російських військ. Росія ж веде боротьбу за Авдіївку з метою відсунення українських військ, щоб Донецьк не потрапив під обстріл ЗСУ. Зараз Авдіївкою контролює Росія, але, як зауважив Зеленський, це не означає, що вона функціонує нормально. “Вони зруйнували все. Їхня стратегія полягає в тому, щоб зрівняти все із землею, а потім йти далі”, – сказав президент про ситуацію в Авдіївці.

Зеленський також зазначив досягнення української армії за останні два роки. “Вони окупували Харківську область, але ми контролюємо її зараз. Ми розблокували Чорне море і знищили багато кораблів російського флоту”, – сказав він.

Зеленський також відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, замінивши його на генерал-полковника Олександра Сирського. Питаний про нагороду Героя України для Залужного, Зеленський сказав, що це вибір самого генерала. “Він захищав нашу націю і нашу країну, і я дуже вдячний йому за це”, – додав він.

Президент не конкретизував кількість втрат України в цій війні, але зазначив, що “десятки тисяч смертей” та “десятки тисяч дітей були депортовані”. “На одного нашого солдата, який загинув у бою, припадає п’ять російських солдатів”, – зазначив він.

“Критики можуть сказати, що ви, намагаючись залишитися при владі, не поспішаєте сісти за стіл переговорів для завершення цієї війни”, – зазначив Брет Баєр. Володимир Зеленський відповів зітханням. Тема переговорів була очікуваною. Недавно Володимир Путін у своєму інтерв’ю запевнив, що Росія “ніколи не відмовлялася від переговорів”, але унеможливлює їхнє проведення указ Зеленського про неможливість переговорів з Путіним. Олію у вогонь підливає той факт, що, якби Україна не вела б війну, вона зараз перебувала б на порозі президентських виборів. Але за законом, ухваленим задовго до президентства Зеленського, вибори у воєнний час заборонені. Це частково забороняє і Конституція. Баєр зазначив, що це турбує Захід. Для країн Заходу вибори є невід’ємним елементом демократії. І Україна, яка вважає себе частиною демократичного світу, за деякими думками, повинна була знайти спосіб провести ці вибори.

“Я справді не хотів говорити про політику, тому що те, що відбувається на війні, набагато важливіше”, – сказав Зеленський. Він знову звернувся до закону, який забороняє голосування під час війни. Але навіть якби вибори відбулися, чинному президентові не бракувало б приводів для хвилювань: наразі рівень підтримки його дій перевищує 70%. “Якби вибори відбулися зараз, я б переміг”, – додав Зеленський, посилаючись на свої рейтинги.

Після цього він знову звернувся до питання про переговори. “Переговори з танками, зі знищенням наших людей – це не переговори”, – зауважив Зеленський. “Макрон та Шольц говорили з Путіним до початку війни. І стверджував, що жодного вторгнення не буде. Тож – хоч би що він казав, цьому не можна вірити”.

“Не зовсім справедливо запитувати українців, коли закінчиться війна”, – додав Зеленський. “Ми робимо все можливе, щоб вона закінчилася. Але давайте бути відвертими: світ не дуже готовий до поразки Путіна. І світ боїться змін у Росії. Отже, коли світ зрозуміє, що Путін переступив всі червоні лінії, що він не дуже адекватна людина, яка загрожує всьому світу, чий план – це знищення НАТО, – отож, коли це станеться, тоді війна і закінчиться”.

У висновку можна зазначити, що український президент Володимир Зеленський акцентує увагу на тому, що війна на сході України залишається пріоритетним завданням для країни. Він відзначає необхідність міжнародної підтримки, зокрема з боку США та інших країн Заходу, у забезпеченні обороноздатності та вирішенні конфлікту з Росією.

Зеленський відмовляється від можливості проведення виборів під час війни і підкреслює недосяжність реальних переговорів з Росією, доки та не припинить військову агресію. Водночас, він наголошує на важливості світового реагування на дії Путіна та необхідності об'єднання у зусиллях для захисту міжнародної безпеки та зупинення російської загрози.

Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.

Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.

Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.

Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.

Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов'язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.

Судове рішення також відображає недоліки у пред'явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.

Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов'язаних з корупцією та зловживанням владою.